КНИГОЗБІРНЯ ЄВГЕНА ПШЕНИЧНОГО

 
   Муніципальна бібліотека ім.А.Добрянського отримала, без жодного перебільшення, справжній скарб. Частину своєї книгозбірні передав у користування наших читачів кандидат філологічних наук, директор Інституту Франкознавства Дрогобицького державного університету імені Івана Франка Євген Пшеничний. Звичайно, що це, насамперед, подарунок філологам, історикам і культурологам.
 
 

Серед цих видань багато тих, що охоплюють період давньої та середньовічної української літератури і культури. Це і тексти, що належать до вказаних періодів, і їхнє наукове осмислення. Чимало із видань унікальні, оскільки виходили свого часу невеличкими накладами, тому потрапляли навіть не до всіх фахівців. Велику частину становлять дослідження, присвячені «Слову о полку Ігоревім». Власне, це вже готове зібрання літератури з цієї теми як для фахівців, що читають відповідні курси, так і для студентів, які якомога повніше планують осягнути одну із найвідоміших пам’яток української літератури.

Звісно, жодне філологічне серце не зможе без тривожно-радісного тремтіння реагувати на «Хрестоматію староруску», підготовлену доктором Омеляном Огоновським для вищих гімназіальних класів і видану 1881 року у Львові, або на «Старе українське письменство» (Львів, 1922) – «вибір для середніх шкіл», підготовлений Михайлом Возняком.
 

 

Знайдуть у книгозбірні Євгена Пшеничного багато цінної, цікавої, різновекторної інформації прихильники одного із наймагнетичніших стилів в українській культурі – бароко. Найвідомішою постаттю тієї доби є Іван Мазепа. Саме в контексті бароко його показують Володимир Свербигуз та Ростислав Радишевський. Їхня праця «Іван Мазепа в сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко» тепер також доступна читачам Муніципальної бібліотеки.

Також серед книг Євгена Пшеничного значне місце посідають праці з історії української літератури, які представляють різноманітні концепції та підходи. Особливо цікавими виданнями є «Історія української літератури» Олександра Барвінського (Львів, 1921) і «легендарний» «Нарис історії української літератури» Володимира Коряка, відомого своїм вульгарно-соціалістичним підходом до вивчення історії літератури.
 
 

Добре представлений і корпус з теорії літератури. У ньому є такі рідкісні праці, як «Нариси з теорії літератури» Івана Кошелівця (Мюнхен, 1954). Видання буде особливо цінним для тих, хто займається версифікацією. Саме їй присвячений перший випуск «Нарисів…».
 
 

Зрозуміло, що літературознавці у бібліотеці свого досвідченого колеги знайдуть поживу на будь-які смаки. Але приємні сюрпризи чекають і на мовознавців. Чого лише вартий тритомник відомого словника древньоруської мови, який уклав академік Ізмаїл Срезневський («Материалы для словаря древнерусского языка»). Тепер наша бібліотека є щасливою власницею видання 1958 року, що репродуковане фотомеханічним способом з видання 1893 року. Або унікально вартісний багатотомний «Словник української мови ХVI – першої половини ХVIІ ст.», укладений фахівцями Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича. Тут вперше в історії української культури подано інформацію про книжну і народнорозмовну лексику української мови зазначеного періоду.
 

 

 

 

 

Ѧ Ѭ

 

 
 
 
Найперше історикам, але і багатьом, хто цікавиться українською історією, тим, чия сфера інтересів дотична до архівної справи та роботи з архівами, стане у пригоді монографія Марини Палієнко «Архівні центри української еміграції (створення, функціонування, доля документальних колекцій)». У праці розглянуто заснування архівних центрів української еміграції та їхню діяльність у Польщі, «Празький український архів», документальну спадщину УНР та ЗУНР у Франції та Австрії, простежено процеси переміщення, зберігання та використання архівних колекцій української еміграції під час ІІ Світової війни та в повоєння, подано інформацію про сучасний стан та місця зберігання архівних матеріалів української еміграції.
 
Ще чимало видань присвячено власне книзі, адже Євген Пшеничний цікавиться бібліофільським рухом. Результатом цього поцінування феномену книги стала поява «Альманаху бібліофілів», який упорядкував саме Євген Вікторович. Про це видання йшлося окремо на нашому сайті: http://dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news?id=650665.

Це лише дуже дотичне знайомство з книгозбірнею Євгена Пшеничного. Із детальним списком видань можна познайомитися, перейшовши за наступним посиланням: dobrabiblioteka.cv.ua/ua/1318857759. А найкраще, звісно, завітати у Муніципальну бібліотеку ім. А. Добрянського, відому своїм культурно-гуманітарним профілем.