НОВІ НАДХОДЖЕННЯ - Соломія Крушельницька. Міста і слава


Пропонуємо нашим читачам нову розкішну книгу - фотоальбом, якою поповнилась Муніципальна бібліотека ім. А. Добрянського. Це неординарне видання присвячене українській співачці, яка за життя набула світової слави. Її ім’я добре відоме в мистецьких колах.Йдеться про Соломію Крушельницьку.

Соломія Крушельницька. Міста і слава.- Львів: Апріорі, 2009.- 167 с.:іл


Видання «Соломія Крушельницька. Міста і слава» уявляє собою добре ілюстровані розповіді про перебування співачки в різних куточках світу. Цей збірник репортажів передає не лише імпровізовану подорож Крушельницької у часі і просторі, а й створює атмосферу інтимності, коли йдеться про особистісні речі, події, вчинки, драми, що мали місце в житті артистки. В збірнику разом з автобіографічними подіями співачки переплітаються історичні події, на тлі яких відбуваються її творче життя. Крізь її долю, наче крізь призму, проходить величезна кількість історичних подій та вагомих постатей, починаючи від «славетного диригента Артуро Тосканіні до старого сторожа театру «San Carlo», від російського царя до хлопчика – пастуха з Андалузії».

Книга наповнена свідченнями очевидців, спогадами близьких людей та документальними фактами і матеріалами того часу. В ній широко використовуються оригінальні документи з особистого архіву співачки, що зберігаються в музеї Соломїі Крушельницької у Львові.

Упорядники книги Галина Тихобаєва та Ірина Криворучка намагалися мінімізувати своє втручання в розмови Соломії Крушельницької з її сучасниками, друзями та рідними, щоб читач зміг створити власний портрет Великої Артистки.
Соломія Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року у селі Білявинці, а в шість років разом з родиною переїхала до села Біла, що поблизу Тернополя. Там її батько Амвросій прийняв парафію. І мати Теодора, і батько походили з древніх родів і мали шляхетне походження. Батько став першим учителем співу для своїх семи дітей і таким чином в родині Крушельницьких з’явився свій домашній хор.

Власне Софію грі на фортепіано навчала сама Євгенія Барвінська – мати майбутнього композитора Василя Барвінського. Гра на фортепіано та спів, а також гра в дитячий театр, були улюбленими розвагами дітей в родині. До їхньої хати «часто приходили мандрівні музиканти, а то й цілі капели і арфістки: чехи, словаки, мадярські цигани, євреї. Батько всіх гостив, частував, ночував…» Для Соломії батько був не лише великим авторитетом, а й «першим просвітителем». Саме він, позичивши гроші, відправив зовсім юну Соломію на навчання до Львова у консерваторію( 1891р.). Отримавши Диплом Консерваторії Галицького Музичного Товариства у Львові, майбутня співачка отримала ще й пророчу характеристику дирекції: «Має усі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени…дзвінкий і дуже симпатичний звук її мецо – сопрано, музична освіта, принадна зовнішність, сценічна постава, словом, усі прикмети, якими обдарувала її природа, заповідатимуть їй в артистичному світі найкращу будучність».

15 квітня 1893 року відбувся оперний дебют Соломії Крушельницької на сцені Львівського театру СКАРБКА (нині Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької).Після дебюту Соломія набуває своїх перших шанувальників, серед яких відомі актори, письменники, музиканти. Її арії зустрічають шаленими оплесками. А вона уже восени 1893 року, не гаячи часу, їде на навчання до Мілану. Але за півроку через невизначеність стосунків з нареченим Теофілом Окуневським та через контракт з дирекцією Міського театру, вона повертається до Львова.

В 1903 році Соломія уже співає в Неаполі, в театрі «San Carlo».Згодом заможні меломани рекомендуватимуть її в Мілані. Крушельницька підкорює грізну публіку «La Scala», співаючи в операх Штрауса «Саломе» та «Електра» під керівництвом Артуро Тосканіні. «Я виграла з ним найважчі і найважливіші бойовища. Вагнер, Каталіні, Штраус – ось віхи нашої невтомної праці і наших перемог», - зізналась якось в інтерв’ю Крушельницька. Вона опановувала німецьку школу співу і партії Вагнерівських опер та підкорювала Краків з операми Дж. Верді. Саме в Кракові Софія знайомиться з молодим студентом – медиком Василем Стефаником, який з першого знайомства захопився талантом, вродою і темпераментом молодої артистки.

Друг Стефаника Павлик свого часу навіть намагався познайомити Соломію з Михайлом Драгомановим, Лесею Українкою, а за бажанням Стефаника і з Ольгою Кобилянською.
У 1898 році Крушельницька робила велике концертне турне по Галичині. В.Стефаник з Русова писав О.Кобилянській: « …є у Коломиї концерт Крушельницької. Я би хотів дуже , аби Ви поїхали на той концерт. Як брат з Вами не може їхати, то я поїду і відвезу Вас».

Але Письменниця і Співачка зустрілися лише у 1928 році, коли Крушельницька приїхала з концертами до Чернівців.
У складі італійської групи 25 річна Соломія Крушельницька була запрошена вперше в Сантьяго та в концертне турне по Південній Америці. Вона відкривала для себе Бразилію і Ріо де Жанейро.

«Артистка в кожній виставі завойовує собі найбільші симпатії слухачів…», - писала тодішня преса.
«Про незвичайний талант Крушельницької говорять у великосвітських салонах Російської імперії. Царська родина бажає познайомитись з новою оперною зіркою» і співачку запросять на приватний виступ у царську резиденцію під Варшавою…А зимові театральні сезони з 1899 по 1902 роки Крушельницька проведе у Санкт – Петербурзі.

«Меа Крушельницька, провідна співачка і драматична артистка Італійської в Санкт – Петербурзі та Варшавської опер, прибула до Парижу… і виступить в «Лоенгріні» 17 травня» ( 1902р.)

1906- 1911рр.Соломія Крушельницька провела на сценах театрів уже Буенос – Айреса. Мистецькі шляхи артистки пролягатимуть і надалі різними країнами та континентами світу, лише влітку 1939 - го вона повернеться до Львова і залишиться там назавжди…

16 листопада 1952 року Соломія Крушельницька відійшла у вічність…

Композитор Кос - Анатольський, котрий був одним із організаторів похорон співачки, у своїх спогадах напише:
« … у сумний осінній день1952 року я стояв над відкритою могилою. Найбільша артистка початку ХХ століття, гордість великих світових сцен, ця дорога мені і всьому музичному світові людина довела свою велику життєву роль до кінця, і от прийшов фінал… За хвилину спаде остання завіса – завіса вічності, … а замість оплесків поллються сльози…»

Мабуть уже зайвим буде говорити про те, що дане видання побудоване таким чином, що стане цікавим і шанувальникам оперного мистецтва і любителям біографічних романів. Благодатним скарбом воно слугуватиме і дослідникам музикознавцям, бо в книзі розміщено чимало нового документального матеріалу про Соломію Крушельницьку – геніальну українську жінку і співачку, якій аплодував увесь світ.

                                Підготувала Галина Мурмилюк