Зустріч з доктором біологічних наук Світланою Руденко

Днями в Муніципальній бібліотеці Анатолія Добрянського в рамках авторської програми Жанни Одинської «Творці культурних Чернівців» відбулась чергова зустріч з героями книг відомої Буковинської тележурналістки. Цього разу на зустріч з читачами книгозбірні прийшла доктор біологічних наук, професорка кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича, заслужений працівник освіти України – Світлана Степанівна Руденко. Темою розмови була « Екологічна етика в Біблії».
 

Продовж зустрічі професорка говорила про модель старого розвитку людства, яка розглядається вченими як панацея від подальшого загострення глобальної екологічної кризи. Спілкуючись з присутніми гостя розповіла їм про перший надзвичайно важливий екологічний закон, який закладено в Біблії. Це закон про відповідальність людини за стан і збереження навколишнього світу – природи.

« Адже коли Бог створив людину, то лише тоді сказав «дуже добре», - розповідає професорка, - бо все створене ним було функціонально взаємопов’язане – було ідеальними створіннями. Так згідно Біблії Бог взяв людину і поселив її в Едемському саду, щоб обробляла його і оберігала його. Це означає, що Бог зробив людині цінний подарунок і окреслив її функції на Землі.» Любомир Гузар з цього приводу якось сказав : «Ми маємо скласти Богу подяку за життя, за довкілля, за спасіння, за все, що він створив для нас». Тому у 1989 році Вселенський Патріарх Димитрій вперше започаткував в церквах так званий День молитви за довкілля. За новим календарем цей день припадає на 1 вересня – початок нового церковного року. Таку пропозицію підтримали і православні, і католицькі і протистанські церкви. А щоб встигнути не лише помолитися, а й провести освітньо – виховні заходи, конференції, висадити дерева, залучити до проблем екології студентську та учнівську молодь церковнослужителі продовжили ці дні до 4 жовтня. Саме в цей день вони вшановують пам'ять італійського християнського святого, монаха Франциска Асізького, якого вважають праотцем екології. За його сприяння з’явився гімн – молитва всьому живому створеному Богом – Гімн Божому створінню святого Франциска.( «Похвала створінню», або «Заспів Сонцю»)

Франциск був настільки великим фанатиком, що читав Біблію не лише прихожанам, а й птахам, рибам, рослинам, а при вигляді красивого божого створіння впадав в містичний екстаз.
 
 

Однак внаслідок людської ненаситності, жадібності, безмежної наживи людство продовжує руйнувати природнє середовище. Створивши в Івано – Франківську Комітет екології Української Греко -Католицької церкви Любомир Гузар при житті палко закликав усіх берегти світ, який створив Бог. Він перший ввів в розмову термін « екологічний гріх». Вважав, що якщо людина порушує перший закон ( закон про відповідальність людини за стан і збереження навколишнього світу – природи), то вона впадає в екологічний гріх.

Світлана Степанівна Руденко під час зустрічі, демонструючи презентаційний матеріал, звертала увагу присутніх на наслідки екологічних гріхів, які ми маємо і відчуваємо уже сьогодні. Їх науковці називають екологічними хворобами. Зокрема професорка розказала присутнім про хворобу Минамата, яка мала місце в Японії. Під час неї , каже науковець, кішки бігали як стріли і кидались то на будинки, то на людей, а потім в море. Чайки піднімались високо в небо і потім штопором теж падали в море та більше не піднімались. У людей почав спостерігатись синдром « котячого танцю». Людям зводило кінцівки, вони не могли рухатись. Не розуміли що відбувається. Як з’ясувалось пізніше одна із фірм викидала у морську воду ртуть. У воді організми неорганічну ртуть перетворювали в органічну, що значно була шкідливіша. Разом з рибою вона потрапляла до людського кишківника і люди отримували розплату за свої гріхи. « До прикладу, в Самарській області на невеликому клаптику землі народжуються діти, що мають старечий вигляд. З’ясувалось там розміщено три військових заводи і хімзавод. А пам’ятаєте 1988 рік і хвороби чернівецьких дітей, коли найбільше постраждали діти - блондини з голубими очима? Я досліджувала цю ситуацію і змушена була евакуюватись… «Хвороба ітаі» пов’язана з викидами кадмію, диоксиновий синдром, синдром хворого будинку і багато іншого».

 
Існує статистика, що внаслідок людської діяльності та кліматичних змін ми позбулися 63 видів ссавців, 94 видів птахів. Вони зникли з лиця землі назовсім. В Червону книгу сьогодні занесено 542 тварини та 826 видів рослин і грибів. В Зелену книгу України уже занесено 126 угрупувань рослин, які потребують сьогодні нашої охорони.

Впродовж вечора Світлана Степанівна переконувала небайдужих слухачів, що згідно Святого Письма "всі Божі творіння мають право на життя". А "Закони Біблійної етики націлюють нас відноситись до тварин та рослин як до справжніх друзів із співчуттям, розумінням та вдячністю". Основною темою бесіди була теза про те, що ми повинні берегти навколишній світ, в якому живемо.

Науковець звернула увагу присутніх на те, що як не дивно є в Біблії і дієтарні закони, спрямовані на збереження здоров’я людини. До прикладу, в Старому завіті записано, яку саме їжу має їсти людина, щоб бути здоровою. Так, зокрема, є порада споживати рибу з лускою. Виявляється риба без луски виділяє шкідливий секрет, або має інші властивості шкідливі для людини. Як приклад, риба меч володіє надвисокою концентрацією вітаміну А. У людей він викликає гіпервітаміноз А, біль у суглобах, збільшення печінки, виснаження організму, алергію тощо.

Треба сказати, що в цьому році папа Франциск видав книгу «Наша мати Земля». Це християнське бачення викликів пов’язане з довкіллям, де розглядається Біблія, екологічні її закони та правила. Тому з усією упевненістю можна сказати, констатує професорка, що в Біблії описана екологічна етика. Раніше люди читаючи Біблію звертали увагу на моральні якості взаємодії людини з людиною, а між тим в Біблії  є описано багато моментів взаємодії людини з природою. « Тому і папа Франциск і я закликаємо всіх дбайливо ставитись до земних надр та всіх земних ресурсів і через збереження довкілля, зберегти здоров’я людей і життя людства на планеті Земля. На мою думку на екологічну етику варто сьогодні звернути особливу увагу.На порозі ХХІ ст. стало зрозумілим, що існування цивілізації, еволюція людського суспільства і біосфери неможливі без екологічної етики. Чому саме етика виходить на перший план серед безлічі дисциплін, з якими взаємодіє екологія? Передовсім, це вчення про мораль, про чесноти, про природу добра і зла; в етиці виробляються ідеальні уявлення про морально належне. Головним завданням екологічної етики є руйнування старого споживчо-негуманного ставлення до природи, заснованого на антропоцентричному міфі, що людина – центр і цар природи та вироблення нового екологічного світогляду. В екологічній етиці закладаються основи нових моральних принципів, згідно з якими людина виступає як частина природного цілого і повинна за будь-яких обставин узгоджувати свою діяльність із законами та обмеженнями цілого, і заборона «не вбий» сьогодні стосується не тільки нашого ближнього, але й рослин, тварин, екосистем».
 
Світлана Руденко тісно співпрацює з чернівецькими організаціями позашкілля та Інститутом післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, тому що розуміє, для того, щоб людство разом з біосферою увійшло в новий етап еволюції – епоху неосфери, яка за В.І. Вернадським передбачає гармонійну коеволюцію людини і природи, насамперед належить змінити моральні принципи. Така зміна не може відбутися автоматично. Це болісний і довгий процес вироблення нових принципів, нового мислення , нової моральності.
 
 
Світлана Руденко про себе і свою родину

Я пишаюсь своєю родиною. Мені пощастило народитися в унікальній сім’ї. Батько – науковець, а мати – мистецтвознавець. Дитинство моє і юність були надзвичайно цікавими. Мама везла мене в Ермітаж, де простоювала біля кожної картини годинами. Тато годував мене зеленими лимонами, вирощеними в оранжереї. Наука і мистецтво змалку увійшли нероздільно у моє життя. Наука подарувала мені бажання осягнути достеменну істину, а мистецтво – відчуття образності, уяви та прагнення до естетичних ідеалів. Я пишаюсь також своїм чоловіком Валерієм, який є для мене взірцем мудрості та толерантності. Дякую йому за чудове прізвище, яке я ношу з великою гордістю. Моєю радістю є також діти Оксана та Степан. І мені дуже подобається, що вони так люблять одне одного, що завжди готові одне за одного постояти.

Що стосується працівників книгозбірні, то вони були раді з того, що до них цього разу завітали на захід біологи та екологи, які мали змогу цього дня познайомитись з книгозбірнею Анатолія Добрянського та оглянути «Дім з кришталевими вікнами», в якому вона знаходиться.
 

 
Підготувала Галина Мурмилюк.