29-10-2021

Нові надходження: мистецький дарунок від родини Голубців

У львів'ян вже склалася добра традиція: поповнювати вартісними виданнями Муніципальну бібліотеку ім. А. Добрянського. Родина науковців Ореста і Галини Голубців також долучилися до цієї гарної справи і подарували нашій книгозбірні 2 дуже цінні мистецькі видання: “Професійне декоративно-ужиткове мистецтво в Музейних колекціях Львова (1950-1990-ті роки)” і “Магія третього виміру. Скульптурна пластика кінця XIX - початку XXI століття”. 
 
Ці монографії створені на основі багатолітніх мистецьких досліджень і наукових пошуків родини Голубців.
Спершу поговоримо про “Магію третього виміру. Скульптурну пластику кінця XIX - початку XXI століття”.
 
Цю монографію підготував і видав доктор мистецтвознавства, професор кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Орест Голубець. 
 
Орест Голубець Магія третього виміру. Скульптурна пластика кінця XIX - початку XXI століття / Голубець О. М. - Львів, Колір ПРО, 2020. - 143 с.
 
Видання складається з передмови, 4 розділів, висновків та списку літератури (як і будь-яка достойна монографія). Це не просто детальне дослідження української скульптури від кінця XIX до початку XXI століття, це, насамперед, цікава мандрівка у попередні століття, з яскравою характеристикою духу епохи та розвитку скульптури. 

Перший розділ називається “Скульптурні форми модернізму”. Він оповідає про один з найкращих період в історії мистецтва на території України - модернізм. Безумовно, на кінці XIX - початку XXI століття українська культура почала розвиватися небаченим доти темпом. До початку 30-х років у сфері живопису, літератури і музики відбувся переворот - українська культура сягнула найвищого рівня розвитку і перевершила західноєвропейську.  
 
Автор впродовж усього дослідження зіставляє і порівнює мистецтво Європи і України. Як відомо, українські авангардисти зробили прорив у мистецтві ХХ століття. І на цій тріумфальній ноті автор завершує перший розділ, визначивши українську модерністську скульптуру як одну з найрозвиненіших та найпрогресивніших на материку.
 
 
Другий розділ - “Скульптурна пластика часів тоталітаризму” менш позитивний, але не менш цікавий розділ. З 30-х років у світі відбуваються незворотні зміни - до влади приходять Сталін і Гітлер, нависає загроза Другої світової війни, в Америці лютує Велика депресія… Цей час став одним з найскладніших у творчому житті митців, адже і радянська і нациська влади вимагали абсолютної покори і виконання поставлених завдань. Митці,як відомо, не можуть розвиватися і творити під пильним оком тоталітаризму. Тому цей період спричинив в Україні хвилю еміграції. Культурна столиця світу з Парижу перенеслася у Нью-Йорк. Багато українських скульпторів, художників і письменників втекли за океан, бо лише там у них була можливість творити вільно. 
 
 
Після закінчення Другої світової війни шляхи української та європейської скульптур розходяться. Німеччині вдалося вирватися з рук тоталітаризму, а Україні, на жаль, ні… За півстоліття європейська культура робить величезний крок вперед, починається епоха Постмодернізму. Україна, підневільна владі СРСР, мусить і далі обмежуватися соцреалізмом. Хоча саме в цей час з’являються нонконформісти - люди, які в ужитково-прикладному мистецтві вільно розвиваються. Втеча  і внутрішня еміграція були єдиними способами творити в Україні у цей час. 
 
 
З проголошенням незалежности лід розтанув. Нарешті українські митці змогли вільно творити, але скульптура і мистецтво загалом дуже відставало від європейського. За останні три десятиліття, за визначенням Ореста Голубця, українська скульптура змогла не лише наздогнати, а й випередити європейську!
 
 
Це пояснюється передовсім величезним бажанням і працьовитістю українських митців. Також автор аналізує техніки і жанри, які з’явилися в нашому мистецтві за останній період існування. 
 
 
Ця монографія буде корисна не лише для мистецтвознавців, художників, теоретиків сучасного мистецтва, а й звичайних читачів, адже автор за руку веде нас у подорож історією мистецтва кінця XIX - початку XXI століття.
 
 
 
Наступна монографія належить перу Галини Голубець - “Професійне декоративно-ужиткове мистецтво в Музейних колекціях Львова (1950-1990-ті роки)”. Про неї скажемо лише кілька слів, щоб не забирати дорогоцінний час читачів.
 
 
Голубець Г. В. Професійне декоративно-ужиткове мистецтво в Музейних колекціях Львова (1950-1990-ті роки) / науково-популярне видання. Львів: Колір ПРО, 2015. - 240 с.
 
 
Перш за все, треба зазначити, що це дослідження охоплює значно менший період часу: від перших повоєнних років до сьогодення. Авторка акцентує увагу на територіальному компоненті: досліджує музейні колекції Львова, звичайно в контексті українського декоративно-ужиткового мистецтва.
 
 
Після Другої світової війни усе змінилося. Навколо: розруха і нещастя і людям було далеко не до мистецтва. А ще й тоталітаризм і постійні заборони з боку партії… У 50-90-х роках ХХ століття поступово, але впевнено формуються львівські музейні колекції.
 
 
Розвивається професійна кераміка, фарфорові та фаянсові вироби, художнє скло, текстиль, декоративна пластика в дереві, художній метал.
 
 
Авторка аналізує кількість і якість колекцій Львова і приходить до позитивного висновку: мистецтво у місті Лева досі живе і розвивається надзвичайно швидко! Багато людей помилково мислять, що сучасного мистецтва немає або воно опинилося на маргінесі людського життя, Галина Голубець доводить, що це не так. 
 
 
Ця книга підготовлена для широкого кола читачів, вона стане у пригоді і мистецтвознавцям, і викладачам, і студентам. 
 
Загалом, бажаємо Вам приємного читання, а за книги ще раз дякуємо родині Ореста і Галини Голубців.
 
Олена Лисенко