Про ідентичність українства: від витоків і до сучасності

У Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського відбулася чергова зустріч з доктором історичних наук, професором історичного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича Михайлом Юрієм.
                                  

Михайло Федорович є співавтором монографії «Цивілізаційна ідентичність українства: історія і сучасність», презентація якої, власне, і відбулася у книгозбірні. Передували вказаній монографії інші ґрунтовні праці – «Україна. Цивілізаційний контекст» у 2 томах, «Монографія «Українська культура. Цивілізаційний вимір», «Ментальний вимір української цивілізації», «Антропологічний код української культури і цивілізації», а представлене нині дослідження є завершенням цього проєкту.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Цивілізаційна ідентичність українства: історія і сучасність / авт.ко.: О. Рафальський (керівник), Я. Калакура (науковий редактор), О. Калакура, М. Юрій. Київ : ІПіЕнД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2022, 512 с.
                                  
 
 
 
 Тема заходу особливо актуальна в умовах діючої повномасштабної війни, яку розгорнула держава-агресорка проти України, оскільки гостро стоїть питання про збереження цілісності нашої держави, визначення її місця на мапі світу та міжнародній політичній арені, вирішення майбутнього кожного громадянина і народу в цілому. А це залежить не тільки від забезпеченості зброєю військових формувань, а від національної єдності та самосвідомості, укріплення української ідентичності за всіма складовими.

Тож послухати суттєве слово історика зібралися науковці, журналісти, студенти та чернівчани, які цікавляться історією України з позицій становлення та формування української ідентичності.

Обговорення феномену української цивілізаційної ідентичності, яка є об’єктом дослідження, професор Юрій, як багаторічний лектор студентів, почав з визначення сутності самої ідентичності. «Ідентичність – це самоусвідомлення людиною або народом свого місця у світі, відношення до світу, до інших етносів і народів і як сприймає ця ідентичність картину світу. Це своєрідне світобачення з морально-етичними принципами, культурою, ментальністю тощо. Тобто, є ми – з однаковими рисами і є вони – інші, які не відносяться до нашої ідентичності, чужі».

Розглядалася цивілізаційна ідентичність від її найменшого початкового формування, в процесах її становлення і до сучасного стану. «Якщо вести мову про українську ідентичність», – каже історик, – «то починаємо від самих її витоків, а саме з часу, коли східно-слав’янські племена, які заселилися і проживали на території України в кінці VI на поч. VII ст. Проте коли ми говоримо про формування ментальності народу та ідентичності, то починається воно саме з прийняттям монорелігії, коли немає розбіжності багатобожжя, а віра в єдиного Бога. Тобто, перший початок формування української ідентичності – це запровадження християнства».

Деталізувалися складові української цивілізаційної ідентичності, окрім релігійної та етнічної, зокрема національна, євроідентичність. Піднімалися питання і про роль українського козацтва у трансформації української ідентичності, і про наслідки позицій «тих колаборантів, вживаючи сучасне слово, що по суті, і створили ідею російської імперії»; згадувалася козацька старшина і руйнівні наслідки її позицій як парадокс народу, «який не маючи своєї державності, гребуючи своїм народом, пристосовується до еліти пануючої держави.»

Михайло Федорович розповідав в порівнянні про вплив на становлення української ідентичності іншого середовища, зокрема, епохи відродження через Польщу, коли відбувся вплив європейської епохи, відповідно і розвиток, тобто українці «вливалися у західно-європейський етнос, відповідно отримували освіту, присутні були елементи демократії... і «коли це все опиняється в авторитарній державі з абсолютною владою царя, коли цар є власником людських життів, а всі – піддані, починаючи від першого міністра, закінчуючи останнім селянином... Ідентичність, сформована на основі європейського відродження, потрапляє у цю чорну діру… А потім Російська імперія, що і утверджувалась за допомогою цієї ідентичності, починає нав’язувати себе українцям, перетворювати її у провінцію»…

Ще один парадокс наводить професор: «греко-католицька церква, коли Україна опиняється у складі Австро-Угорщини стає, буквально, тим стрижнем, що формує українську ідентичність. Тобто, православ’я росії нищить все українство, Австро-Угорщина, надаючи всім народам, що входять до її складу автономію, – ні».
Говорилося про «зросійщення», витоки поняття «братніх народів», вплив на мислення народу через твердження, що «немає нації – є спільний радянський народ», причини гальмування розвитку та придушення національної ідеї та свідомості, розколеності ідентичності, питання «пограниччя», внутрішні проблеми та перешкоди на шляху становлення української ідентичності часів незалежності та намагання утвердити ідею русифікації… малоросійство як душевне каліцтво, що перетворилося на прислужництво російській імперії і російській культурі, маргінальність, тобто перебування «на межі» без чіткої ідентифікації й втрату своєї сутності на прикладі Гоголя…
«Ситуація на сьогоднішній день нічим не відрізняється: та сама чорна діра, намагається поглинути все, що її оточує.

Цілком логічно, що з огляду на сучасні події і надважливість теми у присутніх виникло спрагле бажання почути думку історика про те, як вплине російська-українська війна на подальше становлення ідентичності,  загальнонаціональної ідеї, піднімалася проблема критичності мислення і ментальності українського народу, необхідність ведення ефективної програми гуманітарної політики, роботу в цьому напрямку правлячих структур тощо.
                                                                               
"Звичайно, що революція Гідності, Майдан... це все згуртувало, але саме війна зрештою стала ідентифікатором формування української ідентичності і нашої єдності, і вже незалежно від етнічного походження, тому що йде формування української політичної нації, оскільки у війську нашому воює українець, воює татарин, російськомовний українець... Це вже говорить про справжню єдність і формування нашої ідентичності».

Всі перелічені монографії є у фондах бібліотеки і пропонуються до уваги викладачів історії, політології, філософії, студентів та широкого кола читачів, які прагнуть дослідити та пізнати проблематику цивілізаційної ідентичності в історії України.
Підготувала Лариса Українець