Перша українська опера – для Анатолія Добрянського

 Рівно двадцять років минуло з того часу, коли відійшов у вічність Анатолій Миколайович Добрянський – досвідчений педагог, перекладач, літературознавець, поет, мистецтвознавець, Заслужений діяч мистецтв, наш буковинський Златоуст...

Згадати Анатолія Добрянського в цей день світлим словом зібралися його рідні, студенти, науковці, діячі мистецтв, письменники, виконавці пісень, чернівчани, які є вірними друзями та постійними учасниками заходів, що відбуваються у бібліотеці впродовж багатьох років. Таке ось родинне коло.

Ім’я Анатолія Добрянського закарбувалося у нашому місті у всеможливому сенсі цього слова: у пам’яті та серцях людей, у стінах, де він працював та читав лекції, у закладах, де проводив культурні заходи, у його Слові – усному і писемному… А найбільшим пам’ятником і втіхою українському Златоусту, звичайно, є унікальна бібліотека його Імені, яка від дня її відкриття і по нині працює злагодженим механізмом на користь та інтелектуальні потреби людей.

Кожен, хто був знайомий з цим харизматичним інтелігентним чоловіком, завжди згадує його зі світлим блиском в очах та найвищим пієтетом. А для своїх студентів він завжди був і залишається найшанованішим улюбленим викладачем і найвищим взірцем ораторського мистецтва. Його колишні учні - теперішні викладачі, науковці, письменники… і зараз повсякчас звертаються до Анатолія Миколайовича по допомогу, шукають у книгозбірні матеріали для написання книг, монографій, статей, готуються до лекцій, виступів, різноманітних заходів. Анатолій Миколайович радо в цьому їм допомагає, бо добре знає, що то хоч і приємна, проте важка праця. Читачі бібліотеки зізнаються, що тут їм справді відкриваються істини та власні можливості.

Ось і цього разу вдячна колишня студентка Анатолія Миколайовича, а тепер кандидатка філологічних наук Валентина Чолкан, котра здавна є постійною відвідувачкою, гостею та учасницею різноманітних заходів бібліотеки, підготувала тут ґрунтовну лекцію про творчість визначного українського музиканта, співака, автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського та представила її на пам’ятному вечорі.

Це було і надзвичайно цінною інформаційною презентацією для всіх присутніх, та насамперед, звісно, знаковим дарунком самому педагогу, адже саме ця подія в музичному світі нашого міста і була останнім прижиттєвим публічним заходом на сцені Чернівецької обласної філармонії, де ведучим був Анатолій Добрянський.

Валентина Андріївна, як і Анатолій Добрянський, щедро наділена і музичним талантом. Тому натхненне слово частково перемежовувалося з виконанням романсів та оперних партій.

Добрим словом вшанували буковинського Златоуста всі присутні, теплими спогадами огорнулися ті, хто його знав. Виконавиця музичних творів Лариса Белова подарувала присутнім музичний твір на слова Анатолія Миколайовича «Дівочі мрії».

Серед тих, хто півстоліття йшов поруч  в науковому і творчому житті з Анатолієм Добрянським був вірний побратим, професор Богдан Іванович Мельничук. Він штрихом згадав роки успіхів та випробувань, зачитав поезії, присвячені своєму другові та подарував у фонд бібліотеки свої останні книжкові видання.

Як завжди теплим словом згадав свого Вчителя професор Петро Рихло, який за життя всі свої переклади дарував Анатолію Добрянському, а тепер – бібліотеці його імені. А так як в ці дні в Чернівцях вшановують ще одного знаного митця - Володимира Івасюка, творчість якого цінував Добрянський, а з батьком композитора Михайлом Григоровичем його пов’язувала багаторічна дружба, то під фортепіано у виконанні всіх присутніх зазвучала безсмертна «Червона Рута».

              

ТОМУ ІЗ ГЛИБОКОЮ ВДЯЧНІСТЮ ВКЛОНЯЄМОСЯ ВАМ, АНАТОЛІЮ МИКОЛАЙОВИЧУ, ЗА ВСІ ВАШІ ДОБРІ СПРАВИ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ СПАДОК, ЛЮБОВ ДО ЛЮДЕЙ…