Жовті троянди пам'яті Миколі Федоруку

В ці дощові травневі дні Чернівці прощаються із шанованим чернівчанином – відомим громадським діячем, назавжди знаковою особистістю, багатолітнім міським головою Миколою Трохимовичем Федоруком.
 
За три дні відколи зупинилося його серце, свої щирі та зворушливі спогади про Миколу Трохимовича та його працю на посаді міського голови на сторінках інтернет-мережі написали чернівчани зі всього світу, які, як відомо, ніколи не бувають колишніми.
 
Свою роботу на благо громади він розпочав в 1987-му році, коли очолив Першотравневу районну раду народних депутатів та її виконком і працював на цій посаді понад 10 років. Він зарекомендував себе як грамотний державник, який працює для покращення благоустрою міста та життя чернівчан, та став першим всенародно обраним міським головою в 1994-му році. Після цього ще чотири рази, в 1998‑му, 2002-му, 2006-му, 2010-му роках, його обирали Чернівецьким міським головою. На цій посаді Микола Трохимович пропрацював 17 років – з 1994-го по 2011-й рік. Отримував беззаперечну перемогу в голосуванні з величезним відривом від конкурентів. Це показник дуже високої довіри до нього чернівчан, яку непросто заслужити, адже вони завжди прискіпливо ставляться до роботи депутатів, а особливо очільників.
 
Миколу Трохимовича було обрано народним депутатом Верховної Ради України двох скликань. Його роль в розбудові місцевого самоврядування була оцінена Асоціацією міст України, яка обрала його віце-президентом (головою комісії та секції історичних міст). Досягнення багаторічного мера Чернівців відзначено й на державному рівні – його було нагороджено орденом «За заслуги» III-го та І-го ступенів.
 
А я сьогодні дозволю собі невеличкі нариси-спогади про вклад Миколи Трохимовича в культурно-мистецький образ Чернівців та підтримку всіх конструктивних ідей, які працювали на формування позитивного духовного і культурного іміджу нашого міста.
 
За роки його праці було втілено у життя багато цікавих проєктів. Особливу увагу Микола Федорук приділяв збереженню історико-архітектурної спадщини центру Чернівців. Саме за його ініціативи та сприяння була створена громадсько-консультативна рада зі збереження архітектурної спадщини, що дозволило попри складні умови зберегти історичне середмістя.
 
Було відновлено традицію проведення найстарішого ярмарку Західної України, який набув слави міжнародного масштабу, – Петрівського ярмарку.
 
За управління Миколи Трохимовича в 1998 році відзначили 150-річчя будівництва Ратуші. Було відреставровано приміщення, в сесійній залі відкрили галерею мерів, примарів, бургомістрів Чернівців (автор – народний художник України Іван Холоменюк), а також створили галерею портретів Почесних громадян міста.
 
Впродовж всіх років на посаді міського голови Микола Трохимович не просто керував містом, а жив ним. Він прагнув зробити Чернівці сучасними, комфортними, красивими – і йому це вдавалося. Наступникам залишається зберегти і продовжити його працю…
 
Саме Микола Трохимович Федорук мав честь організовувати приготування до святкування 600-річчя з нагоди Першої документальної згадки про Чернівці, приймати гостей зі всього світу. Цього ж 2008 року, за версією журналу “Фокус”, Чернівці були визнані «Найкращим містом України для життя».
 
Він приділяв багато уваги та фінансово підтримував безліч мистецьких проєктів та розвиток культури назагал. За його каденції було відкрито Центр культури «Вернісаж» та Культурно-просвітницький центр «Рута».
 
В Чернівцях з’явилась така незвична традиція, як трубач на Ратуші, що рівно о 12-годині грає відомі всім мелодії, а саме «Гімн України» та «Марічку» і вже двадцять років поспіль збирає кожного дня біля Ратуші численних гостей міста та чернівчан, щоб їх послухати.
 
Микола Федорук був одним з ініціаторів та прихильників відкриття в місті такого унікального культурного закладу як Муніципальна бібліотека імені Анатолія Добрянського для пошанування пам’яті видатного чернівецького культуролога, Почесного громадянина Чернівців Анатолія Добрянського та підтримки ідеї, що в цьому місті цінують добрі книги. Це й до сьогодні єдина в Україні бібліотека, яка відкрита на базі приватної книгозбірні однієї людини. Микола Трохимович також особисто доклав зусиль, щоб повернути до Чернівців приватну бібліотеку іншого чернівчанина, письменника і багатолітнього в’язня ГУЛАГу Петера Деманта. До нашої книгозбірні Микола Трохимович передав і свою приватну бібліотеку, книги з якої демонструють його інтелект та ерудованість.
 
 
У 2007-му році були виділені кошти та підготовлено проєктно-кошторисну документацію на збереження всього архітектурного ансамблю «Дому з кришталевими вікнами». І навіть виділені кошти на реставрацію, але потім втрутилась гірка дійсність, яка не дозволила йому завершити цю благородну справу… Майже до останнього подиху Микола Трохимович уважно слідкував за роботою бібліотеки.
 
В ці надто гіркі і сумні хвилини, ми разом з родиною низько схиляємо голови перед його світлою пам’яттюХай духовним пам’ятником будуть ті справи, в які він вклав зусилля, працю та натхнення. Цим Словом колектив Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського підносить букет жовтих троянд в пам’ять про міського голову Миколу Трохимовича Федорука…
 
Щирою молитвою свічу пам’яті запалив колектив Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського.
 
Підготувала Леся Щербанюк