01-09-2025

Від ворогів до коханців, або чарівна формула роментезі

Популярність романтичного фентезі, або ж роментезі, зростає з кожним роком. Багатьох саме цей жанр закохав у читання по-новому. “Помічниця лиходія” Ханни Ніколь Мерер – ідеальний приклад того, за що його обожнюють.

Мерер Ханна Ніколь. Помічниця Лиходія / пер. з англ. Р. Марченко. Харків: Віват, 2025. 448 с.

Книга миттєво захоплює своєю емоційністю, атмосферою пригод та любовної історії у фентезійному світі. На перший погляд тут цілком знайомий нам сюжет: поринувши у свої роздуми дівчина опиняється у незнайомій частині лісу. Вона стривожена і заглиблена в себе: їй потрібно забезпечувати батька та маленьку сестру, а знайти в цьому містечку нормальну роботу, а тим паче нормального роботодавця здавалося чимось на межі безумства. Так вона мимоволі потрапляє на поле битви та вперше зустрічає небезпечним чоловіком, якого всі кличуть Лиходієм. Щоправда, його зовнішність не збігалася із тим, яку зображували на відомих всім портретах про розшук: він зовсім не схожий на старого бородання з казок про злих магів, а скоріше нагадував грецького бога в офісному костюмі.

Чомусь він захищав її і викликав більшу довіру, аніж королівські лицарі, тож вона незрозуміло чому для себе самої прийняла пропозицію стати помічницею в таємничому маєтку Трістана і з того дня її життя було впорядковане так: ранкова прогулянка з дому до лісу, прохід через захисний бар’єр та щоденне керування планами нищівного розорення королівських скарбниць. Згодом Еві Сейдж дізнається більше про садиські звички Лиходія, організовує рутину так, щоб уникати жорстоких покарань стажерів і, завдяки досвіду та батьківському навчанню, починає самостійно вести документацію. Завдяки її праці за кілька місяців стає очевидно, що навіть зло вимагає впорядкованості, адже як тільки Еві вирішує покинути роботу після перших ознак недовіри від господаря, все летить шкереберть. Як і колись позбавлене емоцій життя Трістана. В його роботу все легше втручаються зрадники, вилазки перестають бути успішними і навіть алкоголь смакує паскудно.

Крок за кроком їхні стосунки розвиваються від іронічних суперечок та взаємних обмінів прикрощами до справжньої прив’язаності. Мені подобається емоційна динаміка цього роману та взаємодія героїв. Водночас вона не відчувається штучною, а авторка не йде за шаблоном бурхливого кохання, що виникає нізвідки. У героїв є характер, харизма та персональні історії, які хоч і підпадають під певні кліше жанру, за ними цікаво спостерігати та дізнаватися подробиці з кожною новою главою. Дещо фоновий фентезійний світ тут видається мені цілком пропрацьованим та цікавим і має потенціал для розвитку у наступних частинах. Це легка втеча у магічну історію, яка не лякає вас складністю сімейних дерев та безліччю карт, а дарує відчуття інтриги та комфорту водночас.

На сьогодні українською перекладена тільки перша частина серії, але я обов’язково чекатиму на вихід друком наступних від видавництва “Vivat”.

За подаровану книгу дякуємо видавництву “Vivat” та його PR-менеджерці Олені Лисенко.

Для обкладинки використано картини: “Трістан та Ізольда” Ньюелла Конверса Ваєта та Трістан та Ізео (La vida) Рохеліо де Егускіза (1912).

Катерина Теленько

Завідувач сектору обслуговування

Про автора

Завідувач сектору обслуговування, книжкова блогерка