Перш за все вже традиційно знайомимо вас з новими книгами, які вийшли друком в 2025 році, про місто Коломию та його мешканців. Мабуть сьогодні ні одне велике чи мале місто України не може похизуватись такою кількістю нових вартісних досліджень, як невелика давньоавстрійська Коломия.
.jpg)
Монолатій І. «Метрика міста Коломиї» XVIII століття (дослідження, метричні записи, реєстр прізвищевих назв). Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2025. 160 с.У цьому виданні Іван Сергійович науково прочитав та обґрунтував важливий історичний документ. За Титом Лівієм «цей документ», або «пам’ятка церковного діловодства» і сьогодні «залишаються важливими історичними джерелами…». Науковиця Ірина Єзерська зазначає, що «метричні книги – важливе джерело церковного і світського характеру, яке дає цінну інформацію для досліджень у галузі джерелознавства, біографістики, права, краєзнавства, антропоніміки, соціальної, етнічної та конфесійної історій, спеціальних історичних дисциплін, головно історичної демографії, генеалогії та статистики».
У цій монографії досліджували документи на прикладі найдавнішої з метричних книг українських (руських) церков Коломиї, що дійшли до нашого часу – метрики церкви Святого Архистратига Михаїла XVIII століття, яка зберігається у фондах музею історії міста Коломия. Храм, у якому писалась і зберігалась ця письмова пам’ятка, згадано в документах кінця ХVII-початку ХVIII століття серед тогочасних коломийських українських храмів.
І хоч про цю письмову пам’ятку повідомив свого часу ще польський краєзнавець та педагог, професор історії в Коломийській гімназії Леопольд Вайґель в 1877 році в «Нарисі про місто Коломию», пізніше вона загубилася, а може й спеціально була дещо захована від нової влади, яка все нищила. Аж в 1993 році її повернули із забуття, а історики отримали доступ до інформації.
Мова записів – староукраїнська, в окремих записах – польська, латинська, німецький курент-шрифт.
Метрична книга поділена на три частини: «Метрика хрещень», «Метрика вінчань», «Метрика похоронів», які охоплюють період від 1730 року до 1782 року. Хоч згідно рішення Замойського синоду Унійної церкви 1720 року кожний парох був зобов’язаний провадити у себе в канцелярії окремо метричні книги хрещення, вінчання і померлих, ця вимога практично ніде не виконувалась з міркувань економії коштів.
Отже, на основі метричної книги церкви Св. Архистратига Михаїла «можна простежити демографічну ситуацію у парафії впродовж майже всього ХVIII століття». Можна собі тільки уявити, з яким хвилюванням мешканці Коломиї шукають імена та прізвища своїх предків на сторінках цього видання.
Отримали ми також книгу яка щойно вийшла друком у видавництві «Дух і літера» в серії «Постаті культури».
Монолатій Іван. Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики. – К.: Дух і літера, 2025. – 272 с. (Серія «Постаті культури»).Головний герой цієї біографії – успішний підприємець, відомий свого часу в інтелектуальних колах видавець українських книжок, – Яків Оренштайн (1875 – 1942). Ми вже писали про нього в огляді на іншу добірку книг від професора Монолатія, серед яких було і видання «Вічний Жид з Коломиї. “Українець” Мойсеєвого визнання Яків Саулович Оренштайн». Про неї та інші книги можна прочитати за посиланням: http://www.dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news?id=1426337
Цей прогресивний чоловік, заслужена для українства постать, державник, український національний діяч, організатор і видавець українського письменства справді заслуговує на ґрунтовні дослідження.
Адже, будучи видавцем наприкінці ХІХ на початку ХХ століття, коли державними мовами на цих теренах були німецька та польська в Галичині, він як підприємець, який перш за все думає про великі доходи, міг би спокійно видавати книги цими мовами і мати з того хороший дохід. Проте він вирішив друкувати книги саме українською. За 30 років книговидавничої справи він видав понад 350 видань українських письменників ХІХ-ХХ століття. Це, зокрема, кількатомні, багато ілюстровані твори Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Марка Вовчка, Богдана Лепкого; 30 випусків творів української та світової прози (Івана Франка, Ольги Кобилянської, Івана Нечуя-Левицького, Анатоля Франса та ін.); праці з історії України, історії української літератури, мистецтва, культури. А ще ж були словники, атласи, шкільні підручники, ілюстровані дитячі книги, збірки українських народних, стрілецьких, маршових пісень, українські гімни, музичні твори на слова українських класиків, сотні листівок українознавчої тематики. На сьогодні, очевидно, ні одному видавцю не вдалося повторити та реалізувати такий важливий проєкт для української державності. «Для своїх сучасників він був диваком, який усі сили віддавав просвіті українців, у той час як міг цілком упевнено почуватися „своїм” серед єврейських видавців друків польською чи німецькою мовами, а не бути їм „чужим”. Через таку показову українськість його майже завжди не сприймали ані поляки, ані росіяни, ані німці. Однак він поплатився не за відданість українській культурі, а лише тому, що був євреєм».
Іван Сергійович вже десятиліттями ретельно вивчає біографію та етнополітичний портрет видавця. Цей феноменальний життєвий вибір він представляє у своїй новій монографії, посилаючись на величезну кількість джерел. У монографії детально описано, як Яків Оренштайн відчув момент для розвитку бізнесу, зайняв вільну нішу, вдало цим скористався та побачив серйозні перспективи. Майбутнє тільки підтвердило його правильний вибір. А ще Оренштайн не просто видавав українську літературу, «він ставив перед авторами та редакторами своєї „Галицької накладні” високу планку – ретельної праці над текстами та перекладами, графічним оформленням та виданням книжок у та поза „Загальною бібліотекою”. Через це Оренштайнів бізнес-проєкт виявився надзвичайно успішним…».
«Виконавець слова» – це не лише біографія, а й масштабне дослідження долі людини, котра, опинившись на роздоріжжі імперій, мов і політичних ідей, стала мостом між ними. Таємниці архівів оживають у цій книжці, а фрагменти історії складаються у неймовірну мозаїку. Від вузьких вуличок Коломиї до дипломатичних залів Берліна, від видань, що формували національну свідомість, до шпигунських звинувачень і переслідувань – доля Оренштайна нагадує гостросюжетний роман. Чи можливо залишатися вірним собі, коли довкола змінюються держави, кордони й навіть мови?
Книжка Івана Монолатія «Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики» увійшла до топу «Лідери літа-2025» Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2025» (номінація «Минувшина»). Про це повідомив голова рейтингу Костянтин Родик. З цим щиро вітаємо Івана Сергійовича і зичимо подальших успіхів у поверненні імен, які творили українську історію та культуру, і належної оцінки Вашої невтомної і ретельної праці.
І ще одне видання з ряду книг про Коломию, 44 випуск «Коломийської бібліотеки».
Театральна Коломия (1848-1990рр.): історико-краєзн. вид-я. / Б. Волошинський, М. Савчук, Р. Пилипчук, Д. Николишин та ін.; упоряд.: Б. Волошинський, М.Савчук. – Коломия : Вік, 2025. – 184 с. +32 іл.Цей збірник подає нам дуже важливу сторінку з українського культурного життя міста Коломия, «що дихало театром», впродовж майже 150 років. Тут детально представлені як аматорські, так і професійні театри. Адже мешканці цього невеличкого міста завжди розумілися на добрих постановках, а театр був їхньою гордістю. Окремі розвідки присвячені видатним і знаковим режисерам та акторам, які виступали на коломийських сценах в різні періоди. Це такі знакові імена як Ізидор Трембицький, Іван та Іванна Біберовичі, Іван Озаркевич, Катерина Рубчакова, Йосип Стадник, Андрій Чайковський, Володимир Блавацький, а з гастролями тут був навіть театр Миколи Садовського…
Звісно ж, в Коломиї завжди прихильно зустрічали театр «Руської бесіди», про що знали і режисери, і актори цього українського театру. Цим гастролям відведено ґрунтовні розвідки. Впродовж багатьох років тут видавали збірки драматичних творів.
Для ретельних дослідників театру та театрального життя на Буковині це видання буде вартісним, адже коломийські і професійні, і аматорські виконавці не оминали своєю увагою чернівецькі сцени. Саме в Коломиї юна чернівчанка, гімназистка Ванда Тайхман назавжди закохалася в театр і актора Степана Яновича. Театральній сцені присвятив своє життя і її талановитий син Лесь Курбас. Детальніше про це можна прочитати за посиланням: http://www.dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news?id=947267
Серед подарованих книг важливими є і два переклади «одного з найвизначніших філософів сучасності, представника Люблянської школи лаканівського психоаналізу Славоя Жижека .
.png)
Славой Жижек Погляд навскіс. Вступ до теорії Жака Лакана через популярну культуру / пер. англ. Павла Шведа. – Київ : Комубук, 2018. – 320 с. Підназва книги «Вступ до теорії Жака Лакана через популярну культуру»налаштовує читача на думку, що нарешті «догматика» вчення Жака Лакана, який ще за життя здобув репутацію вкрай складного для розуміння мислителя, буде просто і зрозуміло подана. Хоч словенський філософ дуже намагався в доступній формі пояснити тексти Лакана, для його розуміння також треба знати сучасну культуру у всіх її формах. Як пояснюють критики його праць «мало взяти психоаналіз і пропустити крізь нього, наприклад, фільми Альфреда Гічкока й Серджіо Лєоне чи тексти Франца Кафки і Стивена Кінґа. На виході потрібно отримати зрозумілий широкій авдиторії продукт…немає сенсу ускладнювати, „легка” культура вимагає для своїх споживачів простих, розжованих оповідей, сенсів. І, мабуть, Жижек — один із тих, хто найкраще відповідає цій ролі».
Щоб осмислити саму працю Жижека, потрібно досить серйозно підготуватися до читання, як би автор не намагався спрощувати теорію: «Тобто сенс потрібно вичитати, його не приховано в якихось глибинах, але і для такого читання необхідне неабияке зусилля, адже смисл уже перед очима, погляд уже на ньому. Фіксація, фокусування залежать від читача: Жижек надає всі необхідні інструменти, і мало не як Верґілій у Данте проводить колами популярної культури (детективи, фільми жахів, мультфільми, популярна література тощо). Наголосімо, що Погляд навскіс ”не є інтелектуальною біографією Лякана — це нагода для переосмислення, іншими словами, не „про” Лякана, а „за” Ляканом».
Кожен час має свою філософію, яка ніколи не була простою і доступною для пересічних людей. Через віки філософи намагаються осягнути філософію буття людини в цьому світі. Так і з теорією Жака Лакана. «Погляд навскіс» Славоя Жижека – «це мов захопливий спуск на інтелектуальних американських гірках, кожна його сторінка полонить увагу лавиною ідей, проникливістю спостережень та оригінальністю тлумачень, переконливо доводячи, що занурення у філософію не обов’язково має бути нудним заняттям, а лаканівський психоаналіз – це не прісна кабінетна теорія, а прозірливе живе вчення, яке допомагає нам краще зрозуміти самих себе і світ інших людей навколо нас»
.png)
Славой Жижек. Річ з внутрішнього простору / пер. з англ. Павла Шведа. – Київ : Комубук, 2022 . – 416 с.Наступна книга знаменитого словенського філософа та теоретика психоаналізу «Річ із внутрішнього простору» – це збірка кращих вибраних есе, написаних впродовж багатьох років його наукових пошуків.
Це видання дещо простіше для сприйняття за попереднє, оскільки кожен есей можна читати окремо. Прискіпливий читач з перших сторінок «знайде тут вже звичну вибухову суміш ідей, інтерпретацій та блискучого авторського стилю, які давно перетворили цього мислителя на справжню зірку світової інтелектуальної сцени. Мультикультуралізм та християнство, кінематографічна творчість Лінча, Тарковського і братів Вачовські, філософські ідеї Геґеля, Бадью та Аґамбена, поняттєвий апарат Лакана і аж до ковіду — усе це перемелюється й змішується, утворюючи неповторний жижекіанський коктейль, який безсумнівно припаде до смаку шанувальникам якісної сучасної теорії». Кожен текст «спонукає до постійних роздумів, змушує по-новому поглянути на культуру і світ. І очевидно як результат – прислухатись до себе та свого місця в цьому світі.
В наступних книжкових оглядах ми продовжимо знайомити з новими книгами від професора Івана Монолатія. Слідкуйте за нашими публікаціями на сайті та в соцмережах.
Фото з обкладинки - Тетяна Стрільчик
dobrabiblioteka@gmail.com
м. Чернівці 
+38 (0372) 559148
пн-чт: 10:00-19:00 пт: 10:00-18:00 обід: 13:00-14:00 сб, нд – вихідні
