11-12-2025

Десь чути запах диму та крові: "Лісовий бог" Ліз Мур

Мур Л. лісовий бог / Ліз Мур ; пер. з англ. О. Зуєвої. – Х. : Віват, 2025. – 624 с. – (Серія “Художня література”).

«Лісовий бог» можна було б з легкістю назвати книгою про спокуту та справедливість, якби не одне але — тут немає жодного на сто відсотків щасливого персонажа. Еліс — головна героїня вже 14 років не може змиритися з втратою сина, а поруч із тим розуміє, що в свої 18 вийшла заміж за чоловіка, в сімʼї якого єдиною цінністю залишається авторитет. Чоловіки здатні піти на все, щоб його зберегти, але чи настільки, щоб це виправдовувало вбивство дитини. Одне чи все ж таки два?

«Багатії, — подумала тоді Джуді, думає так понині. — Найбільше їх лякає момент, коли вони розуміють, що ось-ось доведеться відповідати за свої вчинки»

Розслідування зникнення Беара Ван Лаара було на диво коротким і попри абсурдність висунутих звинувачень та опосередкованих доказів всі легко погодилися з визначенням винного. Про цю історію забули на 14 років, аж допоки на черговій зміні в таборі не помітили зникнення його сестри. Зазвичай такі злочини «вішали» на невинних людей, що насправді колись будували це містечко і були його живильною силою.

Тут чітко простежується приховане протистояння місцевих, котрим належить ця земля та багатіїв, що її приватизували. Водночас про це герої не говорять публічно, через що книга не починає в якийсь момент бути лише засобом демонстрації соціальної нерівності. Це трагедія окремих людей, які для того, щоб пристосуватися до нових сезонних умов життя та домінування банкірів, мусили йти на компроміси із совістю.

Книга цікава і з точки зору нарації, адже оповідь про кожного персонажа ведеться окремо — дехто з них бере безпосередню участь в розслідуванні злочину, дехто комунікує та дружить з Барбарою в таборі і поза ним, про деяких ж, як, наприклад, про Беара, ми дізнаємося лише як про тих, хто був й існує у вигляді снів та видінь, легенд…

«[…] приховуючи від неї правду, Пітери не рятували її. Вони не позбавляли її болю втрати — вони просто замінювали його на біль невизначеності»

Рішення з двома часовими лініями та пошуковими роботами доволі цікаве, адже може заплутати читача та навести на думку про одного вбивцю або однаковий мотив, але, звісно, це лише примарна простота, в таких романах завжди варто очікувати непередбачуваних сюжетних поворотів.

Разом із тим моє постійне відчуття тривоги та стресу під час читання було повʼязано не з самим зникненням вихованців, а скоріше із усвідомленням жаху, якого зазнали жіночі персонажі цього твору. Це водночас і дуже персоналізована історія, адже проблема абʼюзу рідко зрозуміла будь-кому з оточення, а особливо, тим, для кого подібний шлюб був нормою ще 50 років тому, у 80-х, а вибір «вдалої партії» визначав для дівчини майже все. Народження хлопчика в такій родині чи не завжди означало неможливість подальшого вибору професії та майбутнього в цілому.

Барбара Ван Лаар ж вирішує позбутися цих упереджень: її поведінка, стиль, спосіб говорити про себе та вміння виживати в будь-яких умовах буквально говорить про зміну поколінь, протистояння правилам та обмеженням, за якими всі звикли жити. За підлітковим бунтом 12-річки приховано не лише смішні дитячі проблеми, але й руйнування колишнього консервативного світу.

Власне, попри те, що це триллер, його за бажання можна легко розбирати на молекули. З точки зору динаміки сюжету нехай вас не лякає великий обʼєм, адже відкласти книгу, як сказав і бог саспенсу Стівен Кінг, з якогось моменту й справді стає неможливо. Не скажу, що такий ефект не досягається завдяки типовим для жанру сюжетним гачкам в кінці розділів, але авторка вміло ламає ваші теорії та змушує будувати нові.

Дізнатись, хто ж був справді винним у цих таємничих зникнення, ви можете, взявши книгу в Муніципальній бібліотеці імені А. Добрянського.

За подаровану книгу дякуємо видавництву “Vivat” та його PR-менеджерці Олені Лисенко.

Катерина Теленько

Завідувач сектору обслуговування

Про автора

Завідувач сектору обслуговування, книжкова блогерка