24-02-2026

Колискова печаль: поетична збірка Богдана Томенчука "Вишийте, мамо, бронежилет"

Болісна поезія про російсько-українську війну – саме така нова збірка Богдана Томенчука, висунута на Шевченківську премію.

Томенчук Богдан. Вишийте, мамо, бронежилет [Текст]: поезія / Богдан Томенчук. – Брустури : Дискурсус, 2024. – 328 с.

Колискова печаль домовин

Коли ледь не щодня чуєш, що хтось загинув на війні із земляків, чи з знайомих. У мене був невеликий клас, усього з десяток учнів, 1984 року народження. Четверо хлопців живе за кордоном. Віталій Іваніцький має поранену правицю, але ще воював, іще один – Сергій Безруков – пропав безвісти, про Андрія Мельникова лише з тиждень дізналися, що загинув півтора роки тому… Хіба могли ми передбачити, що ці худенькі хлопчаки будуть нас захищати? А з інших класів скільки хлопців уже загинуло? Першою втратою для мене була однокласниця Ірина Гордієвич, яка була поліцейською в Щасті. Там вона потрапила в полон і загинула, а тільки через рік її тіло обміняли і поховали. На її похороні священник розповів, як дві матері ховали своїх синів. Одна сказала, що заздрить другій, бо та ховала сина у відкритій труні, хоч обійняла його востаннє… Це страшна війна… Кожного зимового ранку дивишся на термометр і думаєш, як там тим нещасним хлопцям в окопах? Щодня просиш у Бога перемоги для нашої вистражданої України, мрієш про мир…

Тринадцята збірка Богдана Томенчука “Вишийте, мамо, бронежилет” складається із 300 поезій, окремі з яких були написані ще в мирний час. Письменник не був учасником бойових дій, його твори написані на Франківщині, але в них запеклася пролита кров наших бійців, їх передсмертні прощальні слова. Якщо порівнювати цю поезію з віршами бійців, то в останніх більше звернень до рідних, спогадів про мирне життя, радісних снів, емоцій; у більшості вони хочуть відсторонитися від побаченого на війні, а не змальовувати це страхіття.

Вірш, який дав назву усій збірці передає прохання до матері вишити чорним по чорному бронежилет. Син загинув на війні, врятувавши свого ангела-охоронця, мама ж нагадує йому птаху, що побивається за ним.

Кожен твір цієї збірки, як жахлива картина реального життя. Та один із них вразив мене найбільше і хочеться його процитувати:

Ніби напившись кривавого зілля,

Виючи пісню надривно сумну,

Жінка, убрана немов на весілля,

Замість колиски колише труну…

Що ж ти, мій муже, зайняв усе ложе?

В церкві ж поклявся, що все нам на двох.

Де ж ти там бродиш, Небесна Сторожо,

Так, що без нього не зміг бути Бог?

Взяв рядовим до Небесного Війська,

Наше дитя виростає в мені,

Небо, як шмаття, висить над обійстям,

Син твій у лоні, а ти – у труні…

Що мені з того, що людям так треба?

Горе пливе небесами провин.

Виросте син твій подібним на тебе

Під колискову печаль домовин…

Коротко і страшно пише автор:

Мами цілують шматочки синів,

Сестри в проклятті застиглі…

У вірші “Спроба молитви” письменник звертається до Всевишнього, благає його:

Прости, що будемо з мечем

При другім Синовім пришесті…

Ти кажеш, Боже, не убий…

А як при нашому трафунку?

Охорони любов і біль

Хрестом, перстом і поцілунком…

Мінімум художніх засобів, суха констатація фактів, вбивча простота і лаконізм фраз – такі риси поезії математика за освітою Богдана Томенчука:

Ворогів навколо й ворогів…

Падають поцілені сини,

Ні гріхів у них, ані боргів…

Тільки розперезана війна,

Як вино, пролита їхня кров…

І своїм передана синам

Та Вітчизна, що одна – любов…

Автор так змальовує московитів:

Ти чуєш, світанкова Україно,

Такий одвічно опівнічний рев?

То дольодовикові бабуїни,

Прокинулись і злізли із дерев…

Москалям він бажає одного:

Божеволійте і збожеволійте,

Се не помста. Се Божий наказ…

Богдан Томенчук рідко використовує метафори (у передмові пише “відрікаюся від метафор, сам метафорою стаю”), які допомагають читачеві витворити страшні картини дійсності: “обрії в скривавлених бинтах”, “різав ноги кришталь”, “заплачуть дощі над погруддями свіжих могил”, “йде душа”.

Про поезію автора тяжко писати, адже вона дуже концентрована, глибока, її треба читати…

Ніна Козачук

Бібліотекар

Про автора

Бібліотекар, кандидат філологічних наук