04-03-2026

Книги про Тараса Шевченка з бібліотеки Анатолія Добрянського

Перші дні березня для українців знаменні як дні пам’яті Тараса Шевченка, а для буковинців 4 березня ще й день, коли відійшов у вічність 2003 року Анатолій Добрянський. Саме він був залюбленим у слово і картини Тараса Шевченка і зібрав цілих чотири полички книг про Кобзаря. Збирав Буковинський Златоуст і платівки з творами Кобзаря, адже читав курс “Література і музика”, який і починав з творчості Т. Шевченка. До цього часу пам’ятаю як Анатолій Миколайович розпочинав свою лекцію на тему “Шевченко і музика” він говорив, що 24 роки Шевченко був кріпаком, 10 років – на засланні і лише 13 років вільною людиною і то під наглядом поліції.

У книгах, зібраних А. Добрянським є різні видання. Тут є “Літопис життя і творчості Шевченка” В.Анісова і Є. Середи, праця Є. Кирилюк, Є. Шабліовського, В. Шубравського “Шевченко. Біографія”, ґрунтовна праця О. Кониського “Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя”, “Семінарій” Г. Неділько, В. Неділько, книга “За рядками листів Тараса Шевченка” Ж. Ляхової, “Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників”, “Великий Кобзар в пам’яті народній”, розповіді про Т. Шевченка “І оживе добра слава” Д. Красицького, правнука Катерини Шевченко, сестри Кобзаря, “Про життя і твори Тараса Шевченка” Б. Лепкого, біографічний нарис “Тарас Шевченко” М. Рильського та О. Дейча, “Шевченко і час” Є. Сверстюка. Зокрема, в останній праці сказано: “наша земля зродила Тараса Шевченка – зухвалого генія, який цілому народові прокладав шлях проти течії. Народові з зав’язаним ротом і скутими руками. Всупереч цьому, всупереч очевидності й усім обставинам він виявив чудо людської любові й віри”.

Окремою книгою були видруковані “Листи до Шевченка”. Мовознавчі праці І. Білодіда “Т. Г. Шевченко в історії української літературної мови” та М. Фененка “Топоніміка України в творчості Тараса Шевченка”. Літературознавчі студії М. Бондар “Поезія пошевченківської епохи. Система жанрів”, В. Бородіна “Над текстами Т. Г. Шевченка”, монографія Г. Вервеса “Польська література і Україна”, праці Г. Грабовича “Поет як міфотворець. Семантика символів у творчості Тараса Шевченка” та “Шевченко, якого не знаємо”, літературно-критичний нарис І. Дзюби “У всякого своя доля” (Епізод із стосунків Шевченка з слов’янофілами)”, нарис Л. Новиченка “Тарас Шевченко – поет, борець, людина”, праця М. Коцюбинської “Етюди про поетику Шевченка”, В. Мовчанюк “Медитативна лірика Т. Г. Шевченка”, дві праці В. Смілянської “Біографічна шевченкіана (1861 – 1981)” та “Святим огненним словом… Тарас Шевченко. Поетика”, Г. Сергієнка “Шевченко і Київ”, колективна монографія “Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка”. Також вийшли окремою книгою “Т. Г. Шевченко в епістолярії” та “Т. Г. Шевченко в документах та матеріалах”.

Для вчителів буде корисним збірник “Вивчення творчості Т. Г. Шевченка в школі”, упорядкований А. Незвідським, П. Маркушевським, “Вивчення творчості Т. Г. Шевченка в школі” Л. Стеценка, “Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка в школі” Б. Степанишина, посібник для вчителя Г. Клочека “Поезія Тараса Шевченка: Сучасна інтерпретація”. Для вчителів та викладачів вузів цікавою є книга “Тарас Шевченко. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях”. Товариство “Знання” випустило брошуру до 175-річчя Т. Шевченка С. Носаня “Геній правди”. Про поему “Гайдамаки” в бібліотеці представлена книга М. Гнатюк “Поема Т. Г. Шевченка «Гайдамаки»” та праця Г. Добрищенко, М. Лабінського “Поема народного гніву” (до 50-річчя сценічного втілення поеми). Наявні також збірники “Вогненне слово Кобзаря”, “Слово про Шевченка”, М. Гаско “Пошуки і знахідки”, “У колі Шевченкових та Гоголевих друзів”; “Дума про огонь” і “Третя зустріч” (хроніка останньої мандрівки Т. Шевченка на Україну) П. Жура, літературно-критичні нариси “Нотатки шевченкознавця”, “Поезія Шевченка періоду заслання”, “Коментар до «Кобзаря» Шевченка” Ю. Івакіна, “Непрочитаний Шевченко” В. Іванишина”, збірник статей “Історичні погляди Т. Г. Шевченка”, “Тарас Шевченко і українська література” П. Одарченка, “Незбагненний апостол” В. Пахаренка, “Шевченко й український романтизм” П. Приходька, “Огонь в одежі слова” С. Шаховського, “За покликом серця: Пам’ятки історії та культури в житті і творчості Т. Г. Шевченка” Г. Шовкопляс, І. Шовкопляс, колективна монографія “Шевченкознавство: підсумки і проблеми”.

Вийшов також збірник статей “Творчість Т. Г. Шевченка у філософській культурі України”.

Про малярську спадщину Т. Шевченка є праця відомого художника В. Касіяна “Мистецтво Тараса Шевченка”, брошура С.Таранушенко “Шевченко-художник”, а також праця З. Тарахун-Берези “Шевченко – поет і художник”, В. Яцюка “Малярство і графіка Т. Шевченка: Спостереження, інтерпретації”. Є серед книг Анатолія Миколайовича такі: “Тарас Шевченко про мистецтво”, “Тарас Шевченко про художню творчість”. Про Шевченка і музику розповідає праця Н. Королюк “Кобзарева пісня” та “Полум’яне слово Шевченка в музиці”. Про хвороби Шевченка написали книгу “У колі друзів” М. Коломійченко, В. Горленко.

“Серед художньої Шевченкіани є драматичний триптих “Сторінки життя” Я. Апушкіна, роман В. Дарди “Переяславські дзвони”, “Життя Тараса Шевченка” П. Зайцева, повість “Тарас Шевченко” Г. Хоткевича, роман “Тарасові шляхи” О. Іваненко, про заслання Кобзаря розповідає художньо-документальна оповідь А. Костенка “За морями, за горами”, а також повісті А. Костенка та Е. Умірбаєва “Оживуть степи”, повість Є.Єнджиєвича “Українські ночі, або Родовід генія”, надрукованій в журналі “Київ” за 1989 рік (№1, 2), художньо-документальний диптих “У Вільні, городі преславнім…”, куди увійшли повість “Провесінь над Вілією” Г. Метельського та художньо-документальне есе “Балтійські Зорі Тараса” А. Непокупного, біографічні та літературознавчі оповіді “Живий Шевченко” Д. Чуба. Вірші, присвячені Т. Шевченку вміщені у збірці “Кобзарева зоря”, легенди, перекази, пісні про великого Кобзаря увійшли до збірки “Народ і Шевченко”. Серед книг Анатолія Миколайовича є 2 томний “Шевченківський словник”. Є ще шевченківський збірник “В сім’ї вольній, новій”, “Із книги народної шани”. Однією із найновіших книг про Т. Шевченка, придбаних А. Добрянським, є праця В. Щербини “Євагеліє українців, або Крилаті вислови “Кобзаря”” (2001).

З ілюстрованих видань – фотопутівник “Шевченків край”, Державний історико-культурний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка”, “Будинок-музей Т. Г. Шевченка в Києві”, “Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка в Києві”.

Серед тисячі книг з автографами для А. Добрянського зберігаються й твори Шевченка, які дарували Буковинському Златоусту вдячні студенти, слухачі концертів, літературних зустрічей, які він проводив. Всі чернівчани знали, що найкращий подарунок для Анатолія Миколайовича – книжка. А з автографів ми можемо дізнатися більше про самого літературознавця, так в одному з них читаємо: “Дорогому порадникові і захисникові з почуттям вдячності і поваги в пам’ять незабутніх хвилин” 18 червня 1965 р. З іншого автографа дізнаємось, що літературна зустріч, яку проводив Анатолій Добрянський, пройшла у Топорівській середній школі: “Анатолію Миколайовичу на згадку про літературну зустріч в день пам’яті нашого Кобзаря в Топорівській СШ”. 5 ІІІ. 1977. А на одній із книг, яку подарувала учасниця конференції до 175-річчя Кобзаря вона написала: “Дорогому Анатолію Миколайовичу від учасниці конференції О. Ковальчук. 22.IV.89”.

Коли у 2005 році було відкрито Муніципальну бібліотеку ім А. Добрянського, вона продовжила традицію збирання книг про Тараса Шевченка, отож аби було натхнення, а читати є що. А про великого Кобзаря українцям є ще що дізнатися і що дослідити.

Ніна Козачук

Бібліотекар

Про автора

Бібліотекар, кандидат філологічних наук