Диявол чи наставник: «Приховані малюнки» Джейсона Рекулака

 
 
 
Рекулак Д. Приховані малюнки : роман / Джейсон Рекулак; пер. з англ. Ольги Захарченко. – Харків: Книжковий Клуб “Клуб Сімейного дозвілля”, 2023. – 384 с. 

На перший погляд це звичайний детектив з доволі типовим сюжетом: дівчина приїздить до нової родини, щоб стати нянею на вихователькою для їхньої дитини, але з часом все йде шкереберть і стає зрозуміло, що з цим будинком або батьками точно не все в порядку. 

Та попри простоту й передбачуваність жанру, автор доволі майстерно розкриває тут дражливі для американського суспільства теми: підліткову наркотичну залежність, травматичний досвід втрати близьких, викрадення неповнолітніх, расову нерівність та багато інших.

Головна героїня допустилася багатьох помилок, але завдяки підтримці та успішній реабілітації починає життя з нового аркуша. Вісімнадцять “чистих” місяців дозволяють їй хоч ненадовго помріяти про нормальне життя та успішну адаптацію до нього в майбутньому. Питання у тому, як доволі часто зазначають психологи, що найскладнішим на цьому етапі для пацієнта є не лише утримання від вживання психоактивних речовин, але й відновлення старих та побудова нових соціальних зв’язків, адже часто родичі та друзі поза спільнотою людей із залежністю припиняють спілкування з такою людиною з різноманітних причин.

Тож на перший погляд пропозиція тимчасової роботи виглядає як комфортний літній відпочинок у домі з басейном та чуйними роботодавцями, які хоч і були спочатку налаштовані скептично, але згодом повністю довірили дівчині сина. Проте згодом імітація ідеальної реальності, починає насторожувати та підкидати страшні підказки.

Хлопчик, на перший погляд абсолютно звичайний 5-річка, починає ділитися із Меллорі доволі дивними малюнками, сюжети для яких йому нашіптує уявна подруга Аня. Чудово, що це видання містить ілюстрації з нібито дитячими малюнками, тож при прочитанні ми можемо не лише їх уявити, але й розглянути та побачити прогрес його психологічної залученості в сюжет.

Не зважаючи на містичну складову подій, тут прослідковується доволі тонка гра з дитячою психологією, у якій письменник явно розуміється, адже ми усвідомлюємо, що є чітка межа між тим, що вважають до певного віку нормою, а про що вже варто турбуватися батькам. І хоч теорія із одержимістю духом жінки, чиє мертве тіло колись знайшли в гостьовому котеджі, часом здавалася дещо перебільшеною і непереконливою, але самостійне розслідування героїні змушуває читати далі і врешті розкрити давню таємницю цього мирного затишного містечка. 

Переконана, вас здивує сюжетний поворот в кінці, бо насправді тут зовсім все не так просто, як здається. А оскільки, спойлерити сюжет трилерів я вважаю просто неприйнятним, закликаю взяти книгу в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського.

author

Катерина Теленько

Завідувач сектору обслуговування

Про автора

Завідувач сектору обслуговування, книжкова блогерка