13-02-2014

Нова порція інтелектуальної бесіди від Ігоря Буркута

Четвер, 13 лютого 2014 р.

Відомий політолог Ігор Буркут представив нового гостя своєї програми “Інтелектуальне життя в Чернівцях продовжується...”, яку від липня 2013 року він успішно провадить у Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського. Цим гостем став громадський діяч, перекладач, педагог Сергій Гакман.

 

Гість розповів про різні грані своєї громадської діяльності. Зокрема, як виявилося, Сергій Гакман багато зусиль доклав для того, щоби покращити українсько-румунські стосунки. “Сама по собі толерантність не може існувати, її треба ввесь час підтримувати”, – підтвердив Ігор Буркут. І підтримувати її варто не биттям у дзвони, а конкретною, серйозною працею. Сергій Гакман, уродженець румунського села Остриця, що під Чернівцями, досліджує стосунки обох народів на Буковині, особливо ті складні сторінки міжвоєнного періоду, які наткнулися на найбільш діаметральні трактування. Він знайомить румунську громаду нашої області з українцями, а українську – з румунами, виступаючи на радіо, беручи участь у багатьох проектах.

І тут науковцеві надзвичайно пощастило, адже задля того, щоб українсько-румунські стосунки були вивчені краще, румунські дослідники допомогли йому попрацювати в багатьох архівах Румунії – в архівах Міністерства закордонних справ і Міністерства національної оборони, у національних архівах (фонд Кабінету міністрів, фонд Королівської сім’ї), де було надзвичайно багато важливих документів. Уже не кажучи про фонди Республіки Молдова, про українські архіви, про різні фонди російських архівів...

Один з важливих пунктів діяльності науковця – активна участь у створенні й функціонуванні єврорегіону “Верхній Прут”, де Сергій Гакман є членом Робочої комісії з питань науки, освіти, культури, охорони здоров’я, молоді та спорту. Також він – віце-президент Благодійного фонду “Суспільні ресурси та ініціативи”.

Попри активну громадську діяльністю, Сергій Гакман виявився здібним українсько-румунським перекладачем. І не тільки синхронним, де він проявляє блискучу здатність працювати нон-стоп від ранку до вечора, знаходити виходи зі складних ситуацій, бути своєрідним “згладжувальним” елементом у комунікації політиків, дипломатів, діячів культури, учених. Серця присутніх гість зворушив своїм перекладом філософського есею Октавіана Палера “У нас є час”:

У нас є час на все.
На сон, на беззмістовну суєту,
На жалкування з приводу помилок і на здійснення нових помилок
На засудження інших і на вдосконалення нас самих.
У нас є час на читання і на писання.
На коректування того, що ми написали, і на жалкування з приводу того, що написали.
У нас є час розробляти проекти і не здійснювати їх.
У нас є час на створення ілюзій і на те, щоб згодом порпатися в їх попелі.
У нас є час на амбіції і хвороби, на те, щоб нарікати на долю й обставини.
У нас є час спостерігати за хмарами, дивитися рекламу або витріщатися на яку-небудь аварію.
У нас є час уникати запитань і зволікати з відповідями.
У нас є час руйнувати одні мрії і вибудовувати інші.
У нас є час заводити друзів і втрачати їх.
У нас є час отримувати уроки і відразу ж їх забувати.
У нас є час отримувати подарунки і не розуміти, для чого вони.
У нас є час на все.
Не вистачає часу лише на ніжність...

(повний текст перекладу можна почитати на сторінці http://www.fsri.ho.ua/uk/ у закладці “Різне”).

Ведучий зустрічі Ігор Буркут попросив гостя прочитати цей переклад, аби слухачі переконалися: різниця між нашими сусідніми народами зовсім невелика.

Наостанок Сергій Гакман подарував бібліотеці свої дослідження, а від присутніх, котрі, затамувавши подих, майже півтори години його слухали, отримав бурю оплесків.

 

“Вступати в ХХІ століття ми повинні не з тим, що у нас було в минулому,
які в нас були війни між нашими дідами та прадідами,
а з розумінням наших майбутніх перспектив, взаємин
у спільній європейській сім’ї”
(Сергій Гакман)