27-02-2014

Наші нові надходження

Четвер, 27 лютого 2014 р.
Пропонуємо читачам три нові книги, які нещодавно отримала бібліотека. Їх об’єднує дослідницьке начало. Але втілення результатів дослідження – різне.

Якщо книга Василя Горбатюка – це цікавий біографічний роман-хроніка про громадського діяча Павла Богацького, ґрунтований на документах, друге видання – це спроба чернівецького колекціонера Сергія Комарницького зібрати воєдино матеріали, що поєднують Шевченка й Буковину, то третя – це взагалі дослідження-дайджест алкогольної тематики з автогумористичним нахилом.
У порівнянні народжується істина, тому – запрошуємо читачів зробити свої висновки самотужки.
 
 

Горбатюк В. Слово і меч : роман / Василь Горбатюк ; [наук. ред. Віктор Прокопчук]. – К. : Ярославів Вал, 2013. – 512 с. ISBN 978-617-605-030-8.

І слово, і меч – це зброя. Хоча різна за силою, впливом, призначенням. І Слову, і Мечу служив Павло Богацький. Він був письменником і військовиком, редактором і видавцем журналу “Українська Хата”, що вплинув на розвиток української літератури першого десятиліття ХХ століття, а ще – отаманом Коша охорони республіканського ладу УНР під час визвольних змагань 1917–1920 років.

Художньо-документальний роман-хроніка Василя Горбатюка – це захоплива розповідь про майже невідомого нині літератора й учасника визвольного руху, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, почесного доктора Українського соціологічного інституту в Празі Павла Богацького (1883–1962). Його життєвий і творчий шлях тісно пов’язаний з долями тоді молодих Микити Шаповала, Максима Рильського, Олександра Олеся, Грицька Чупринки, Володимира Свідзінського, Павла Тичини, Миколи Євшана, Олени Журливої, Галини Журби та інших письменників, військових, політичних діячів України. Художня оповідь майстерно переплетена з документальними матеріалами, що яскраво і виразно передають читачеві епоху і дух боротьби за українську державу.
 
Згадується в романі й видатна буковинка Ольга Кобилянська. Її твори редактор “Української Хати” високо цінував, запрошував співпрацювати з журналом, “просив також надіслати фотокартку, бо задумали видати серію портретів письменників – молодих духом, тих, що шукають і творять нове в літературі”.
 
Василь Горбатюк (нар. 1956) – український письменник, уродженець Хмельниччини, голова Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України, автор збірок оповідань, повістей, роману, документальних книг, присвячених історії українського визвольного руху. Фото автора – www.ualit.org.

 

 

 

Комарницький С. Тарас Шевченко і Буковина (до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка) / Сергій Комарницький ; [передм. Микола Никифорук, фото Віктора Григорчука]. – Чернівці : Золоті литаври, 2013. – 68 с. Без ISBN.

Автор – чернівецький історик, колекціонер і педагог – здійснив спробу зібрати цікаві матеріали про вшанування пам’яті Шевченка на Буковині. Книгу випущено в світ з нагоди ювілею поета. Документально засвідчено, стверджує автор, що “вперше в стінах Чернівецької гімназії твори Кобзаря з’явилися 1859 року, коли учень VI класу Лонгин Лукашевич придбав у чернівецькій книгарні Гергарда книжечку “Новые стихотворения Пушкина и Шевченка”.

Книга складається з двох розділів: “Твори Т. Г. Шевченка на Буковині в часи панування Австро-Угорської імперії” і “Твори Т. Г. Шевченка на Буковині в часи панування королівської Румунії”.

У “Додатку” автор зосередився на медалях, значках, марках і поштівках з Шевченком, його пам’ятниках, а також розповів про Івана Миколайчука як виконавця головної ролі у фільмі “Сон”.

 

 

 

Чев’юк Ф. “Кришталева чара, срібная креш” : особливості вживання алкогольних напоїв на Буковині (XVIII – початок ХХІ ст.) / Федір Чев’юк, Петро Чев’юк, Володимир Захарчук ; [передм. П. Брицький]. – Вижниця : Черемош, 2013. – 90 с. ISBN 978-966-181-117-0.

У книзі на основі власних досліджень та даних різноманітних джерел, які збиралися протягом тривалого часу, розповідається про особливості вживання алкогольних напоїв на Буковині у XVIII – на початку ХХІ ст. У виданні використано багато світлин, які допомагають краще сприймати викладений у ньому матеріал.

Троє авторів книги (два брати і їхній давній товариш), як сказано в передмові, підняли дуже важливе соціальне і суспільне питання, яке й нині є актуальне. Коли гортаєш видання, складається враження, ніби тут висвітлено тільки звичаї і традиції вживання алкогольних напоїв. Насправді тут охоплено значно ширше коло питань. Це – ставлення влади до споживання алкоголю населенням, відповідні закони й розпорядження, регламентація роботи шинків (корчем), нормування кількості відпуску алконапоїв любителям пиятики, накладання штрафів і багато іншого.

Починається книжка віршем Юрія Федьковича “Як засядем, браття, коло чари”. Завершується антиалкогольними рецептами буковинських старообрядців. Самі автори, як стверджується в післямові, “як справжні буковинці, любили в молоді роки веселі забави і не відмовлялися принагідно від традиційної порції горілки. Тепер більше віддають перевагу якісному запашному чаю”.

Видання не наукове, а любительське. Автори цього не приховують, зазначивши наприкінці, що шукають спонсора, який би висунув цю книжку на Шнобелівську премію, котра вручається “за досягнення, які спочатку викликають сміх, а потім – роздуми”. У перемозі вони впевнені.