Культпростір. Події

 
12.07.2014 – 18.07.2014
 
 
З різною активністю, різними характеристиками та акцентами культурне життя в Чернівцях рухається своїм, почасти тихим і спокійним, плином. Як би не було, але щотижня у місті відбуваються культурні події, а отже, на них є попит. Поглянемо, на чому наголошували, що найбільше осмислювали, чим переймалися цього тижня чернівецькі періодичні видання.
 
 
 
 
Цього року свято Петра і Павла у Чернівцях відзначали не лише традиційним ярмарком. Чернівчани провели іншу патріотичну акцію: розфарбували у жовто-блакитні кольори міст через Прут біля Калинівського ринку.
У казках Калинів міст завжди символізував перехід в інший світ, своєрідну ініціацію. То і ця подія набуває особливого значення: перехід України на новий етап свого існування, а національні сакральні кольори будуть оберегом на цьому шляху.
 
Єреміца Галина. Ще один міст через Прут став синьо-жовтим // Версії. – 2014. – 17.07 – 23.07. – № 28. – С. 2.
 
 
Маріанна Антонюк продовжує рубрику "Образ міста у портретах чернівчан". Цього разу журналістка запропонувала оповідь про директора Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського Лесю Ілярівну Щербанюк. Та ідеться навіть не про пані Лесю, а про стосунки чернівчан з книгою, про культурне життя у місті, роль у цьому бібліотеки, про тих, хто народився у Чернівцях з любов’ю до них, і тих, хто закохується у наше місто – раз ним зачарований повертається сюди знову і знову.
 
Антонюк Маріанна. Чернівці Лесі Щербанюк: Під Божим благословенням, в орбіті Анатолія Добрянськго, з невипадковими випадковостями і взаємною любов’ю // Версії. – 2014. – 17.07 – 23.07. – № 28. – С. 8-9.
 
 
У "Версіях" цього тижня вміщено ще одну розповідь про цікаву, творчу особистість. Мистецтвознавець, член Національної спілки художників України Тетяна Дугаєва розповідає про митця Петра Грицика, який працює "у галузі станкового живопису, монументального мистецтва, кераміки та художньої фотографії". Пані Тетяна подає вичерпну інтерпретацію тих робіт митця, які представлені у фондах Чернівецького художнього музею. Одразу хочеться побачити і відчути ці витвори мистецтва.

"В експозиції подано "Натюрморт" (1987 р.) і "В майстерні художника" (1974 р.). Робота "В майстерні художника" – один з характерних для творчості Петра Грицика творів, у якому ситуація змодельована в такий спосіб, що створений образ розкривається до певної міри "у співавторстві" з глядачем, чутливим до образної канви зв’язків і знаків, вибудованих автором".
 
Дугаєва Тетяна. Тривожний спокій Петра Грицика // Версії. – 2014. – 17.07 – 23.07. – № 28. – С. 16.
 
 
У Чернівцях відбувся звичний для всіх Петрівський ярмарок. Цього року він об’єднав людей зі значно більшої кількості регіонів, ніж минулими роками. Звісно, що Петрівський ярмарок 2014 року позначений особливо підкресленими патріотично-політичними настроями.
Різні погляди на одну подію пропонують чернівецькі журналісти.
 
Беженар Валентина. Єдина країна у масштабі Чернівців // Чернівці. – 2014. – 17 лип. № 29. – С. 1, 10-11.
 
Славич Ярина. Нехай нашим ворогам пір’я в горлі виросте! // Свобода слова. – 2014. – 17 лип. № 29. – С. 16.
 
Будна Надія. "Путін вкрав у нас свято" // Молодий буковинець. Місто. – 2014. – 17 лип. № 76. – С. 1.
 
Будна Надія. На ярмарку продавали випечений Крим // Молодий буковинець. Місто. – 2014. – 17 лип. № 76. – С. 7.
 
Керер-Ластівка Марія. Петрівський ярмарок: у вишиванках, з привітною посмішкою та гіркотою у душі // Буковинське віче. – 2014. – 17 лип. № 29. – С. 1.
 
Танащик Оксана. Ярмаркувало місто над Прутом // Буковина. – 2014. – 18 лип. № 50. – С. 2.
 
 
Напевно, що немає жодного чернівчанина, який би не знав, хто такий Василь Селезінка. Про актора, автора і ведучого передачі "Місто моєї любові", про його книгу
 
"За четвертою стіною", про театр, акторське мистецтво йдеться на сторінках газети "Свобода слова".
 
Росинська Олена. Чи то було, чи то наснилось // Свобода слова. – 2014. – 17 лип. № 29. – С. 5.
 
 
"Свобода слова" пропонує читачам передрук статті Михайла Бриниха із журналу "Українська культура", в якій критик, журналіст розмірковує над проблемами українського літературного процесу. Над тим, що було здобуто і втрачено, над підмінами, над імпортними напівфабрикатами, обсмаженими у рафінованій вітчизняній олії.
 
"Власне, український постмодернізм од самого початку був сумлінним рупором чужих ідей, які вигадливо перепліталися в ефірі, ноосфері й спеціально відведеному для них іще Платоном царстві. Хтось віз свої валізи з Польщі, Сербії чи Чехії й розливав тут Кундеру, Павича та Стасюка у вітчизняну тару, хтось перешивав латиноамериканське дрантя на червоні свитки, а хтось не гребував пригріти під крилом московський недогін із Джуліана Барнса чи Гюнтера Грасса. Грішили всі, але мало хто лишився затятий у постмодерному художньому гріхові. Фактично, із постмодерністів 90-х сьогодні продовжує експериментальні танці на кістках хіба тільки Іздрик".
 
Бриних Михайло. Скинь маму з поїзда // Свобода слова. – 2014. – 17 лип. № 29. – С. 8-9.
 
 
Про трагічні події української історії, про їхніх учасників, які дивом залишалися живими і не втрачали людського обличчя ідеться у статті Надії Будної, головним героєм якої є репресований чернівчанин Дмитро Костельний. 86-річний чоловік написав книгу "Дорогами життя", в якій ділиться своїм непростим досвідом.
 
Будна Надія. "Відірвали від рідної землі й кинули в холодні сніги" // Молодий буковинець. Місто. – 2014. – 17 лип. № 76. – С. 6.
 
 
Подія, яка не залишила жодну адекватну людину байдужою, – смерть Валерії Новодворської 12 липня. Унікальна, мудра, глибока особистість, аналітик, гуманіст, людина без компромісів, з чітко визначеними етичними пріоритетами та координатами. Людина-совість, Людина-справедливість. І, як зазвичай відбувається, людина непочута. Звісно, тепер її будуть особливо активно розбирати на цитати, нескінченно говорити про пророчі візії від Валерії Новодворської. Та це знову-таки із сфери некрофілії. Потрібно було слухати і чути її застереження, коли вона була живою, коли наче "сирена" сповіщала про пожежу, злочин, хворобу.
 
Своїми міркуваннями про цю НЕПОВТОРНУ ОСОБИСТІСТЬ, а також про інших нескорених і світлих ділиться редактор "Доби" Володимир Стефанець.
 
Стефанець Володимир. Остання дисидентка? // Доба. Місто. – 2014. – 17 лип. № 27. – С. 3.
 
 
Життя триває, і молоді інтелектуали все активніше заявляють про себе, свої етико-естетичні принципи. Так у Чернівцях при "Літературному Целанівському центрі" діє клуб німецької літератури "OBELISK", "який покликаний інтегрувати городян у європейський культурний простір".
 
Координатор клубу Андрій Тужиков розповідає про механізм роботи їхньої організації: "Члени клубу виконують щось на кшталт домашнього завдання. Тему наступної зустрічі ми оголошуємо заздалегідь, аби всі встигли "підготуватися" до дискусії – прочитати або ж просто освіжити у пам’яті обраний твір".
 
Дискусії в літературному клубі // Буковина. – 2014. – 18 лип. № 50. – С. 5.
 
 
Газета "Буковина" подає великий репортаж про обласний семінар директорів централізованих бібліотечних систем за темою "Бібліотека як центр місцевої громади", у якому згадується і про патрона Муніципальної бібліотеки Анатолія Добрянського. Ідеться про архів бібліотеки села Бабин, в якому зберігаються номери "Буковини" за 1999 рік, на сторінках яких публікувалася розвідка Анатолія Миколайовича про співачку Лідію Липковську, уродженку цього села.
 
Черняк Людмила. Бібліотека і громада: партнерство заради розвитку // Буковина. – 2014. – 18 лип. № 50. – С. 6.
 
 
Презентацію у Муніципальній бібліотеці книги "Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах" у статті "Цікавий талант і оригінальний..." інформаційно вичерпно, детально, цікаво висвітлює Людмила Черняк.
 
Черняк Людмила. "Цікавий талант і оригінальний..." // Буковина. – 2014. – 18 лип. № 50. – С. 7.
 
 
Протягом трьох тижнів гостем Чернівців та України як резидент Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz є німецький поет Гендрік Джексон. Днями у "Літературному Целанівському центрі" відбувся поетичний вечір за його участю. Вірші звучали мовою оригіналу та у російському перекладі. "Офіційна частина вечора складалась із двох етапів читання поезії, кожен з яких тривав 20 хвилин, і невеликої музичної паузи від Андре Пашалика. Далі вечір продовжувався у ритмі вільного спілкування".
 
Гарна подія, хороша нагода обміну культурним, ментальним досвідом, можливість побачити своє місто і державу очима іноземця. Залишається сподіватися на те, що поезія Гендріка Джексона зазвучить і в якісних українських перекладах.
 
Верещинська Тетяна. Гендрік Джексон про свою поезію й нашу війну // Буковина. – 2014. – 18 лип. № 50. – С. 7.
 
 
Чернівці як топос, як культурно-історичний феномен, як місто архетипне продовжують цікавити науковців. Газета "Буковина" повідомляє про дослідження, які ведуть фахівці Київського інституту пам’яткоохоронних досліджень на кладовищі по вул. Зеленій. Роботи спрямовані на те, аби оголосити кладовище державним історико-культурним заповідником місцевого значення.
 
Науковці досліджують чернівецькі некрополі // Буковина. – 2014. – 18 лип. № 50. – С. 7.
 
 
У виставковій залі відкрилася виставка, яка представляє 110 робіт випускників Вижницького коледжу прикладного мистецтва. Вироби заслуговують на увагу і свідчать про високий професійний рівень та мистецьку обдарованість молодих майстрів. Тут і кована обкладинка до "Кобзаря", і вишукані гобелени,прикраси, різьблені вироби.
 
Чорней В. "Кобзар" у кованій обкладинці // Молодий буковинець. – 2014. – 18-19 лип. № 77. – С. 10.
 
 
Чернівчани свого часу уважно спостерігали за роботою на українським фільмом "Тіні незабутих предків" Любомира Левицького, оскільки частина зйомок проводилася у Чернівцях. Днями режисер побував у нашому місті. З ним спілкувався Віталій Олійник.
 
Олійник Віталій. "Резиденція для мене, як замок Гаррі Поттера" // Молодий буковинець. – 2014. – 18-19 лип. № 77. – С. 10.
 
 
Минулого тижня чернівецькі газети захоплено повідомляли про виставку робіт Лариси Куваєвої у кафе "Джем". Цього тижня художниця представила свої картини у Центрі культури "Вернісаж".
 
"На виставці зачаровують пейзажі з Франції, Хорватії, Італії. Дуже реалістично, але водночас з казковою аурою подані краєвиди старих Чернівців. Особливої уваги на виставці заслуговує квіткова серія".
 
Акварель та живопис від – Лариси Куваєвої // Молодий буковинець. – 2014. – 18-19 лип. № 77. – С. 11.


 
 
У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.
Джерело фото – http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/kartini_chernivchan_prezentuvali_u_rimi/