27-02-2017

Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

 21.02.2017 – 27.02.2017
 
Актуальна думка: «…колись люди вірили, що з сезонним потеплінням добро перемагає зло, тепло – холод, а сонце – темряву. На честь настання весни складали прекрасні легенди та влаштовували свята. У фольклорі майже кожного народу є день, коли вшановували весну. Наприклад, у слов'ян перемогу весни над зимою відзначали Євдохою, у Туречинні – це свято називається "Невруз", а в Болгарії – "Баба Марта". Для багатьох буковинців початок березня асоціюється з прекрасним румунським та молдовським святом мерцишор...» ( "Погляд", 1 березня 2013, сайт)
 
 

Зустріч довгоочікуваної весни Румунів та молдован Буковини символізує свято мерцішор, яке відзначається першого календарного весняного дня – 1 березня. Про свята і традиції весняного циклу читайте у матеріалі етнолога, доктора історичних наук Олександра Кожолянка.

Кожолянко Олександр. Зиму проводжаємо, весну зустрічаємо // Час. – 2017. – 23 лют. Ч. 8. – С. 12.
 

Камерний хор «Чернівці» здобув друге місце на Міжнародному конкурсі-фестивалі духовної музики «Коложський Благовіст». Диригент та художній керівник хору Надія Селезньова ще й дебютувала на конкурсі як композитор. Детальніше у репортажі мистецтвознавця Галини Матвіїшин.
 
Матвіїшин Галина. «Відчували гордість за «своє, рідне» // Молодий буковинець. – 2017. – 24-25 лют. № 16. – С. 8.
 
 
У краєзнавчому музеї відкрили виставку військових предметів, які перетворили на арт-об’єкти, «Військово-польовий арт». Виставка триватиме до 13 березня.
 
Ватаман Діана. На ящиках від гранат – петриківський розпис // Молодий буковинець. – 2017. – 24-25 лют. № 16. – С. 12.
 
 
Із нагоди 150-ліття від дня народження Раймунда Кайндля вийшла збірка історичних розвідок його багатої спадщини. Чернівецькі та австрійські науковці намагалися осмислити внесок дослідника у вивчення історії, етнографії та археології Чернівців і Буковини.
 
Будна Надія. «Чернівці означає містечко Чорного» // Місто. Молодий буковинець. – 2017. – 23 лют. № 15. – С. 6.
 
 
Про поштові листівки у Чернівцях наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.
 
Будна Надія. Модні поштівки з потягами і автомобілями // Місто. Молодий буковинець. – 2017. – 23 лют. № 15. – С. 6.


Відома українська письменниця Маріанна Гончарова у своїх творах пропагує красу і самобутність Буковини. Дізнатися більше про не лише письменницю, а й журналістку, перекладачку та педагога, можна на сторінках періодики.
 
Тринта Аурелія. Щедра на емоції та інтелектуальний гумор // Погляд. – 2017. – 23 лют. № 8. – С. 22.
 
Рязанова Раїса (фото). Чернівчанка, що живе в Новоселиці, підкорює своїми книжками світ // Версії. – 2017. – 23 лют.-01 бер. №8. – С. 8.
 

150 років, як офіційно функціонує чернівецький некрополь, нині історико-архітектурний заповідник «Кладовище на Зеленій вулиці». Про історію пам’ятки та те, що і як збережено і втілено у вічних вимірах життя і смерті, зв’язок живих із відбулими у вічність своїх предків у розмові з членом Спілки художників України, мистецтвознавцем, істориком – Тетяною Дугаєвою на сторінка газети «Буковинське віче».
 
Вишневська Марія. У вічних вимірах життя і смерті // Буковинське віче. – 2017. – 23 лют. № 7. – С. 1-2.
 
 
26 лютого виповнюється 154 роки від дня народження Івана Бажанського – сільського вчителя, поета, письменника, першого в краї фотоаматора.

Ісак Анатолій. «Україна стрепенеться, скине з себе пута … // Буковина. – 2017. – 24 лют. № 9. – С. 3.
 

Про 70-річний ювілей заслуженого діяча мистецтв України, голови обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, лауреата обласної літературно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича, художнього керівника обласної філармонії та просто режисера добра – Остапа Васильовича Савчука.
 
Васкан Василь. Сценарії добра // Буковина. – 2017. – 24 лют. № 9. – С. 4.
 
 
У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.

Джерело фото – hiveminer.com/Tags/corcodus/Interesting
Підготувала Інна Лакуста