Зустріч-інтерв’ю з істориком, політологом, публіцистом Ігорем Буркутом та доцентом кафедри історії нового та новітнього часу ЧНУ ім. Федьковича Андрієм Мінаєвим

       30.03.2017р

 В Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського в рамках авторської програми Ігоря Буркута «Інтелектуальне життя Чернівців продовжується…» відбулась зустріч з доцентом кафедри історії нового та новітнього часу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Андрієм Мінаєвим. З огляду на присутність гостя, котрий присвятив своє наукове дослідження, зокрема, вивченню процесів, що відбувалися в країнах Західної Європи та США після Другої світової війни, на зустрічі йшла мова про проблемні питання сучасності, пов’язані з молодіжними рухами та протестами, в тому числі і з Революцією Гідності. Насамперед, у центрі уваги опинилась тема кандидатської дисертації Андрія Мінаєва – молодіжний протест 60-х рр. ХХ ст. Ігор Буркут відзначив, що, ознайомившись свого часу із дослідженнями молодого історика, відкрив для себе не лише перспективного науковця, але й складну тему для досліджень, що стосується проблем цілого покоління - це спалах молодіжної активності, який мав місце майже в п’ятдесяти країнах світу.


Власне, як представник колишньої молодіжної генерації радянських часів, Ігор Буркут зізнається, що радянська молодь в той час «намагалася щось зробити, але не змогла, на відміну від польських, чеських та югославських друзів». Крім того, Ігор Григорович, враховуючи зроблений в ході дискусії висновок – «молодіжна активність проявляється циклічно», переконаний, що дослідження А. Мінаєва для нас і сьогодні є актуальними, адже, за словами істориків, подібна циклічність простежується і в розвитку молодіжного руху України, починаючи з 90 -х років.
Наприкінці 90-х Управління у справах дітей та молоді ЧОДА організовувало круглий стіл з питань молодіжних рухів. Андрій Мінаєв, який тоді щойно закінчив історичний факультет ЧНУ, зробив спробу застосувати «схему циклічного чергування трьох поколінь» на розвиток рухів в Україні.


 Це була його перша спроба зробити науковий прогноз.

   Андрій Мінаєв про особливості протестів розповідає наступне:

 

По-перше, молодіжний протестний рух 60-х мав свою унікальність. Він не збігався з тим, що писали радянські суспільствознавці та ідеологи (зокрема, і Геннадій Янаєв, який згодом став віце-президентом СРСР). Цей рух не підпадав під класовий аналіз і ідеологію марксизму - ленінізму. Учасники протесту користувались лівою термінологію, говорили про буржуазію та пролетаріат, але самі під ці класові категорії не дуже підпадали. Радянські ж суспільствознавці відносили їх до дрібної буржуазії (а туди, власне, відносили всіх тих, хто не належав ні до буржуазії, ні до пролетаріату). Не підпадали вони й під традиційні рухи, такі, як робітничий чи селянський.

По – друге, протест відбувався в умовах бурхливого росту економіки та й учасники були далеко не з бідних верств. До прикладу, в Америці це були діти міністрів, начальника поліції, сенаторів, Рокфеллера і т.ін.
По – третє, особливість руху полягала в тому, що він припав на період гострого зламу в західному соціумі, коли на зміну індустріальному почало приходити постіндустріальне суспільство. Це призвело до кардинальних змін соціальної структури суспільства, від яких почала потерпати інтелігенція, що відносилась до середнього класу. Зокрема йдеться про гуманітаріїв - інтелігенцію, яка не змогла знайти місце в нових умовах (адже суспільству були потрібні вже не гуманітарії, а менеджери, технарі, комп’ютерники і т.ін.). Тому протест ідейний збігся у часі з соціальними змінами, які тоді відбувались.


Ігор Буркут проводить авторську програму в муніципальній бібліотеці не вперше, тому вже традиційно щоразу повертає гостя до процесів та явищ, які мають місце в Україні. Він говорить про минуле, яке чомусь перегукується з сьогоденням :

«Є цікава думка, - каже Ігор Григорович, - про надлишок «перевиробництва» філологів , істориків , філософів, політологів, економістів. Їх дешево готувати, але при цьому була й інформація, що не кожен з них знайде роботу до кінця життя свого покоління. І була така точка зору, що вони саме тому і вийшли на паризькі вулиці будувати барикади».


Андрій Мінаєв стверджує, що протести підтримували діти післявоєнного «бебі – буму», адже тоді відбувався демографічний вибух, до якого система вищої освіти не могла призвичаїтись. Якнайбільше батьків хотіли дати своїм дітям вищу освіту, самі молоді люди теж хотіли її отримати, в той час, як, власне, система освіти залишалась консервативною. Невдовзі в ній почались реформи, але з перегинами. Вони не змогли задовільнити той попит, який виник у суспільстві. «Мені імпонує точка зору, що молодіжний протест був типовою «революцією очікувань», - каже Андрій Мінаєв. - Тобто в суспільстві виникли певні очікування, які ні влада, ні верхівка суспільства з певних об’єктивних та суб’єктивних причин не змогли задовільнити».Тому він робить ще один висновок:

 

Подібні масові протести і подібні революції відбуваються не тоді, коли скрута у суспільстві, а тоді, коли почався рух до цілей, яке ставить перед собою суспільство і - раптово припинився. «Ніби гірський потік наштовхнувся на перешкоду, і цей гірський потік зносить на своєму шляху все, - пояснює науковець. - Про обидві наші революції можна говорити, як про реалізацію такого перебігу подій.Доба 60-х рр. цікава ще й тим, - продовжує він, - що це доба формування сучасного суспільства, доба «холодної війни», доба завершення процесів глобалізації, розпаду колоніальної системи. Загалом період новітньої історії, на мій погляд, є певним синтезом всієї попередньої історії розвитку людства».


На зустрічі в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського чернівецький бард Олександр Мадей виконав пісню на вірш Андрія Мінаєва «Предчуствие», назвавши його поезію глибоко філософською. Ці поетичні рядки автор написав у вересні 2014 року, присвятивши їх подіям в Україні.

«Інтелектуальне життя Чернівців продовжується …» - проект Ігоря Григоровича Буркута та Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянского створений, зокрема, і для того, щоб протидіяти явищам у суспільстві, які несуть в собі загрозу. Адже авторитетний історик і дослідник політичних проблем Ігор Буркут завжди ділиться із слухачами та глядачами науково - обгрунтованими, об’єктивними висновками, а нерідко дає і практичні рекомендації.

"Війна іде - а мозок працює, серце працює, - інтелектуальне життя Чернівців продовжується ..."  

                                                                                                                                Ігор Буркут.


                                                          Огляд підготувала Галина Мурмилюк 


  Зустріч-інтерв’ю з істориком, політологом, публіцистом Ігорем Буркутом та доцентом кафедри історії нового та новітнього часу ЧНУ ім. Федьковича Андрієм Мінаєвим