Світле Христове Воскресіння

Четвер , 13 квітня , 2017 р. 

Радість з неба ся являє,

Паска красна день вітає

Великдень, Пасха, Христове Воскресіння – найочікуваніше світле весняне свято. З Великоднем традиційно пов'язана значна кількість народних повір'їв, прикмет і обрядів, які формувалися століттями.
Буковинський письменник К. Ластівка у дослідженні «Рахманський Великдень» пояснює дохристиянські уявлення слов’ян та інших цивілізацій древнього світу. Дехто пов’язує так званий Рахманський Великдень із поминанням померлих родичів.
Наші предки у Великодню ніч розпалювали вогнище біля церкви та всю ніч стежили, щоби воно не згасло. Всі решта, хоч і залишались вдома, теж намагались не спати. Казали, хто засне у цю ніч, той весь рік буде сонним.

У великодню ніч будь-хто міг випробувати свою вдачу. Предки вважали, якщо взяти червоне яйце і піти з ним на пошуки прихованих скарбів, то неодмінно їх знайдеш. Яйце, нагріваючись у руці, мало вказати на потрібну місцину.
Про писанку і писанкарство читачам розкажуть численні альбоми, розкішні видання з колоритними ілюстраціями і фотографіями, зразками орнаментів, поширеними у нашому краї. А крім цього – наукові дослідження, розвідки, нариси, порадники для вчителів і учнів, збірники сценаріїв, святкові номери періодичних видань. Це, зокрема, такі відомі автори-краєзнавці і мистецтвознавці, як Роксоляна Загайська («Писанка: традиції та модерний дискурс»). 

Традиція розмальовувати писанки є практично у всіх народів. Яйце завжди символізувало нове життя. Але неодмінно стається так, що старе повинне дати місце новому. Тому писанку символічно розбивають.
Існує багато легенд про появу звичаю фарбувати яйця. Одні пов’язують його з імператором Марком Аврелієм. Курка, що належала його матері, знесла яйце, всіяне червоними крапками, що означало народження майбутнього правителя. Римляни надсилали один одному фарбовані яйця як привітання.Інші вважають, що після смерті Христа іудеї зібрались на бенкет, де серед інших страв була засмажена курка та зварені яйця. Один з присутніх заявив у ході розмови, що Ісус воскресне через три дні, на що господар відповів: "Якщо курка на столі оживе, а яйця почервоніють…". На його подив так і сталось.
А от, щоб святкова випічка вдалася на славу, радимо дбайливим господиням скористатися виставковими книгами, що містять рецепти і технологію випікання пасок, розтлумачують символіку великоднього кошика: «Великдень! Радуймося і веселімося в ньому» автор-упорядник Н. Мельничук, «Буковинська кухня»; М. Хазан, Стаття «Пасхальный стол» у книзі «Буковинская народная кухня» Л. Сторощук.
В давнину першого великоднього дня всі господині залишались вдома та накривали стіл. Гостинці були заздалегідь готові для приходу гостей і стояли весь день. Натомість чоловіки ходили від хати до хати, вітаючи родичів та знайомих.
За святковим сніданком споконвіків збиралася уся сім’я, щоби триматися разом і наступного року. У цей час свати ходили один до одного. Молодята сідали в червоний кут, наречений звертався до своєї майбутньої дружини тільки на "ви" і пригощав її різними стравами.
А ще кажуть, якщо у четвер великоднього тижня викинути з будинку весь мотлох, то впродовж року у домі буде чисто.
Святкування Великодня не має жодних стандартів, тому кожен народ має власні цікаві звичаї та обряди.

Наприклад, у Болгарії люди виготовляють багато різних глиняних горщиків із хорошими побажаннями та скидають їх з верхніх поверхів будинків на знак перемоги над злом.
У Фінляндії у цей день також святкують прихід весни. Напередодні свята фіни садять в горщики жито або траву.
Для шведів великоднім символом є не яйце, а саме курча. Тому тамтешні жителі прикрашають ними свої домівки.
Колись в Італії напередодні Великодня по домівках розносили палаючий факел – вогонь із церкви.
Без перебільшення можна сказати, якими б різними традиції не були, Великдень залишається Святом, яке очищає від усякої скверни людські душі і робить їх щасливішими та добрішими. 

На полицях представлені книги з фонду бібліотеки. Запрошуємо всіх відвідати виставку.

                       Підготувала Лівія Костюк