29-05-2017

«Люблю любити любов» - творча зустріч з письменницею Софією Майданською.

П’ятниця, 26 травня 2017 року



«Люблю любити любов» - творча зустріч з письменницею
Софією Майданською.

В рамках першого Чернівецького обласного книжкового фестивалю «БукФест» в Муніципальну бібліотеку ім. А.Добрянського завітала гостя зі столиці, українська письменниця - есеїстка, поетеса, драматург, режисер та публіцист - чернівчанка Софія Василівна Майданська.

Оскільки основним завданням фестивалю була популяризація книг, то під час творчої зустрічі з чернівецькими читачами Софія Василівна презентувала свою нову книжку «Люблю любити любов». До нового збірника Софії Майданської увійшли статті та останні есеї письменниці.

 Герої Майданської жили в різні часи : епоху козацьких вольностей і непорушного самодержавства, в період «шестидесятників» і фатальних голодних тридцятих років, окремі з них наші сучасники. В однойменній статті «Люблю любити любов» авторка розкрила природу почуття в житті і творчості своєї славетної землячки - Ірини Вільде, чиї слова використала для назви презентованої книги. В роботі «Я нічим не відрізняюся від сонця» Софія Василівна розповідає про скульптора, доктора медицини Опанаса Шевчукевича, який щороку приїжджав з дружиною на відпочинок до Віженки, оповитої «дзвоном ізворів та опришківськими легендами». 

В есе «Літописець» Софія Майданська показала долю композитора Валерія Кікти родом із Донецької Володимирівки, якого за імперською традицію «определят» у Москву до хору хлопчиків. Згодом він, одержавши високі характеристики Д. Шостаковича, ввійде до першої десятки сучасних московських композиторів. І лише через багато років у Кікти проснеться ностальгія за рідною землею та предками.

 У збірник есеїв увійшла стаття і про чернівчанина Олега Любківського. Письменницю художник вразив тим, що віднаходить уламки минулого міста і поетично відтворює в своїх картинах фрагменти старих Чернівців. 

«На аркушах, де наче у дзеркалі відбилося обличчя невеликого міста Чернівців та його околиць, ми прочитує драму народу, драму культури всіх земель України. Чернівці називають столицею Буковини і воно, за своїм розташуванням, напрочуд нагадує Київ, тільки в мініатюрі: ті ж високі пагорби, вкриті перелісками, парками і садками, річка Прут біля підніжжя чернівецьких гір, а на протилежному березі замість Русанівки – знаменита Садгора, омріяна й оспівана Паулем Циланом та Розою Ауслендер».

Софія Майданська не оминула своєю увагою у книзі і культурні товариства на Буковині, і родину Кобринських.
З читачами із Садгори Софія Василівна довго обговорювала об’єкти туристичного маршруту Садгорою та ділися своїми спогадами про окремі об’єкти передмістя, адже ця місцина є малою батьківщиною Софії Василівни, місцем її дитинства.
На завершення зустрічі Софія Майданська читала присутнім зі свого блокнота нові вірші присвячені садгірцям.

У родини Майданських є в житті знакові люди, події і місця. Зокрема бабуся Софії Василівни особисто знала Ольгу Кобилянську. Тому Софія Майданська сьогодні працює над тим, аби видати спогади бабусі, мами і власне свої.

Підготувала Галина Мурмилюк.