14-08-2017

Дарунки Муніципальній на Маковея

Муніципальна бібліотека отримала в подарунок книги та народний оберіг.



На свято Маковея Муніципальна бібліотека Ім. Добрянського отримала від нашого земляка письменника, поета і філософа Сергія Олександровича Паращука черговий поетичний збірник, що вміщує в себе вірші із філософського щоденника автора та вийшов під назвою «Один голос». «Один голос», - стверджує автор, - це голос у віки.
Поет Василь Васкан, реагуючи на вірші Сергія Паращука, називає поета із Шилівців Хотинського району «маршалом слова і думки» та робить з прочитаного наступний висновок : «… Сьогодення вимагає від літератора особливих якостей, реактивних швидкостей, віртуальних асоціацій, миттєвої зосередженості, комп’ютерного способу зібрати, осмислити і проаналізувати інформацію».
Сергій Паращук є автором дев’яти поетичних і прозових творів, членом національної спілки письменників України, лауреатом обласної Літературної премії імені Дмитра Загула. Ознайомившись з поезією автора та його життєвою і творчою спадщиною український літературознавець, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський пише:
«Цьому поетові нелегко. Важка хвороба обмежила життєвий простір Сергія Паращука власним обійстям у селі Шилівці неподалік історичного Хотина.(…) Вимушене усамітнення мимоволі схиляє поета до філософського осмислення сенсу життя і творчості, до роздумів про долю України і світу і оприявлення в арифметичних поезоформах цих образних узагальнень». Раніше Сергій Паращук дарував свої книги Анатолію Добряняському, нині він зробив подарунок Муніципальній, книгозбірні, яка заснована на приватній книжковій колеції Анатолія Миколайовича. 
Паращук С. Один голос: Вірші із філософського щоденника./ С.О, Паращук.- Чернівці: « Місто», 2016.- с.192.

В цей же день привітала Муніципальну зі святом Маковея і читачка бібліотеки, корінна буковинка, чернівчанка - Ірина Єгорова. Вона подарувала нашій книгозбірні – оберіг у вигляді ляльки – мотанки, виготовлений власними руками. Вузликова лялька зроблена із тканини, вважається не лише захисницею, а й символом жіночої мудрості. В давнину ця найдревніша іграшка виконувала функцію сакрального оберега. Ірина почала займатись ляльками - мотанками три роки тому, коли одного разу зайшовши в магазин побачила красиві барвисті тканини. Розповідає: «В цей момент мабуть зійшлося наді мною сонце і небо, бо я дуже швидко втілила свій задум. Я хотіла, щоб обереги охороняли людей від зла і несли їм радість. Так тканини в магазині надихнули мене змайструвати першу ляльку». Ірина - екскурсовод за професією та інструктор з маршрутів за покликанням. Мандруючи куточками рідної землі, ця жінка створює одну ляльку за іншою. Сьогодні їх назбиралось у майстрині до семисот. «Всі вони різні, а точніше сказати неповторні, бо несуть в собі енергетику окремих регіонів нашої Батьківщини. Я відтворюю на сорочках різні орнаменти. Їду на Гуцульщину - дивлюся які орнаменти там. Їду в інше місце, то вивчаю інші місцеві орнаменти. Їх не порівняти з буковинськими. До прикладу молдавські - з бісером, гуцульські – дуже яскраві… Коли я зайнялась орнаменталістикою, то зрозуміла , що за орнаментами можна вивчати географію України.» Лялька залишаючись в бібліотеці стане першим експонатом для тих, кого магнітом притягує до себе древнє народне мистецтво. Незабаром Ляльку - мотанку можна буде виготовити власноруч відвідавши майстер - класи з майстринею.
 
                                                                                        Підготувала Галина Мурмилюк.