14-12-2017

 Фонд Муніципальної бібліотеки ім.А.Добрянського поповнилися новою хвилею книг
з українського літературознавства.
Ці книги є дзеркалом сьогодення та скарбом для майбутніх поколінь.

 
Григорій Сковорода. Тарас Шевченко. Іван Франко. Леся Україна / худож.-оформлювач О.М.Іванова. – Харків: Фоліо, 2012. – 472 с. – (Знамениті українці).

Ця книга про чотирьох геніальних людей-українців, які невтомно трудилися для своєї батьківщини. Їхнею зброєю було слово, яке зворушувало, допомагало у важку хвилину, направляло на вірний шлях.
Із книги можна дізнатися про Григорія Савича Сковороду, як одиного з найбільших і найзагадковіших християнських філософів світу, чиї твори й зараз привертають увагу читачів, що намагаються наблизитися до глибинних витоків «мандрівного філософа» й осягнути всю незбагненну мудрість його містики.

Він народився кріпаком, був круглим сиротою і тільки у 24 роки став вільною людиною. Ці факти відомі всім. Але не всі знають, що молодий Шевченко входив до Санкт-Петербурзького мистецького бомонду, відвідував оперу, був бажаним гостем у багатьох кращих домах, любив жінок, навіть думав оженитися. Саме такий – маловідомий – Тарас постає зі сторінок цієї книжки. Автор показує не просто геніального поета, а передусім людину – людину, яка любила життя у всіх його проявах, яка страждала від несправедливості, яка так хотіла щастя і яка, зрештою, була такою нещасливою.

Іван Франко – видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, етнограф... Його творчий доробок становить понад 50 томів, серед його праць - твори на кількох європейських мовах. Тому не дивно, що в листопаді 1915 року віденський науковець Йосиф ­Застирець звернувся до Нобелівського комітету з пропозицією відзначити діяльність «найбільшого українського і одночасно слов’янського поета і вченого», «великого провідника свого народу, міжнародного генія» Івана Франка Нобелівською премією. На жаль, через півроку Івана Яковича не стало - смерть виявилася прудкішою за світове визнання. Про це і не тільки, Ви, можете прочитати у цій книзі.

Життя славетної української поетеси та драматурга Лесі Українки стало втіленням дієвої любові до України та її народу. Невиліковно хвора і під кінець життя майже позбавлена можливості пересування, Леся навіть з-поміж здорових людей вирізнялась своєю активною життєвою позицією і енергійністю, її творчість і донині вражає широтою тематики і безмежним драматизмом.

Імена цих талановитих людей назавжди увійшли до скарбниці національної культури, а багата творча спадщина і сьогодні служить людям. Інакше не могло і бути, бо кожний з них на своєму етапі був виразником і провідником найбільш передових ідей свого часу.

Леся Українка. Листи: 1898–1902 / Упоряд. Прокіп (Савчук) В. А. - Київ : Видавничий дім «КОМОРА», 2017. - 544 с.
У цій книзі «Листів» уперше зібрано увесь відомий наразі епістолярій Лесі Українки за п’ять років на межі ХІХ-ХХ століть – 1898-1902. Приватні дописи дають нам змогу наблизитися до розуміння творчості геніальної поетеси, її громадських переконань, а також думок і вчинків Лариси Косач як доньки, сестри, вірної подруги і, зрештою, молодої чуйної жінки. Епістолярій руйнує всі штучно створені міфи навколо її особистості. У листах цього тому читач знайде філософські роздуми, політичні монологи, пророчі передбачення щодо долі України, несподівані деталі приватного життя – і побачить цілу епоху очима надзвичайно ерудованої, сильної, щирої молодої людини, єдиним співрозмовником якої нерідко виявлявся далекий адресат.

П’ять років на межі століть, за які у житті поетеси сталося так багато. Вона долає хворобу, натхненно пише й перекладає, тяжко переживає смерть коханого Сергія Мержинського, в захопленні від відданістю Климента Квітки, незмінною підтримкою рідних. Спілкується з письменниками, артистами і політиками, багато подорожує - часто вимушено, а проте радо, вчить італійську, намагається здобути фінансову незалежність, бере на себе роль родинного миротворця, нарікає на виснажливість закупів за кордоном і грубість російських туристів, шиє собі одяг і виписує книжки з європейських бібліотек… Яскрава картина, якою її побачила блискуча інтелектуалка з української аристократичної родини, ненароком написаний геніальний роман у листах. Саме таки короткий зміст у цієї книги
Цікавою знахідкою для наших читачів є і листи, які Леся Українка писала Ользі Кобилянській. Їх у книзі налічується 21.
«Дорога і шановна Товаришко! Багато приємности справила мені Ваша швидка і прихальна відповідь, приємна, між иншим, була вона мені щей тим, що в ній я пізнала Вас таку, якою бачила Вас досі в Ваших творах, - отже на сей раз Dichtung und Wahrheit (Поезія і дійсність) не стали в суперечність. Хотіла б я, щоб Ви могли так само сказати і про мене, коли побачите мене, та боюсь, що я не відповім тому високому ідеалу, який Ви зложили собі про мене…» (уривок із листа до Ольги Кобилянської від 08.05.1899 р.)

Пуніна О. Самітній геній: Олесь Ульяненко: літературний портрет / Ольга Пуніна. – К.: Академвидав, 2016. – 288 с. – (Серія «Життя і слово»).
Ольга Пуніна широко розкриває літературний портрет Олеся Ульяненка. Він вважав себе містичним письменником. Стверджував, що його твори допомагають людині випалити звіра в собі. І був нещадно критикований за її «очорнення». Мав визнання не тільки «літературної богеми», а пішов нерозпізнаним.
«Загадковість Олеся Ульяненка стає зрозумілішою завдяки дослідженню його особистісної натури і творчої самобутності в моменти психічних осяянь і затемнень». (Ольга Пуніна)
Різнобічно і доступно аргументована праця «Самітний геній» наближає до розуміння Олеся Ульяненка як незвично цілісної особистості, допомагає побачити геніальне і в його прозі.

Літературознавців, психологів, культурологів і людей, яких захоплюють інтелектуальні тексти, чекають при читанні цієї книжки бентежні спостереження, враження і роздуми.
Чекаємо Вас у Муніципальній!

Босак М. Остання згадка Гоголя. Епістолярні ремінісценції. – К.: Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ, 2008. – 117 с.
Микола Гоголь один із тих письменників, який здобув визнання не тільки в Україні і Росії, а й в усьому світі. Ще за життя багато хто вважав письменника божевільним, але більшість його творами захоплювалися і захоплюються. Для літературознавців і вчених Гоголь дотепер залишається загадкою: у ньому переплелися набожність і містицизм.

Через століття прозаїк Микола Босак спробував розгадати таємниці великого письменника і присвятив 200-літтю з дня народження М.Гоголя свою книжку «Остання загадка Гоголя». Текст викладено в оригінальній формі листів Миколи Васильовича до якоїсь пані. Та насправді ці листи - витвір Босака.

Щоправда, у ХIХ столітті в Петербурзі були опубліковані справжні листи письменника під наз­вою «Выбранные места из переписки с друзьями». В них Гоголь пояснював, чому не вийшов 2-й том «Мертвих душ». «Выбранные места...» викликали бурхливу критику, що завдало непоправного удару Миколі Васильовичу. Пізніше він писав: «Здоровье мое... потряслось от этой для меня сокрушительной истории по поводу моей книги... Дивлюсь сам, как я еще остался жив».

Що ж до «Останньої загадки Гоголя», то лише сама назва вже привертає увагу читача. Стиль викладу повторює гоголівський. Автор відтворює філософію життя письменника та стосунки з відомими вже на той час Пушкіним, Шевченком, Бєлінським. Та чи вдалося авторові розгадати загадку? Відповідь на це питання кожен читач дасть самостійно.

Маланюк Є. Нотатники (1936 – 1968): Документально-художнє видання. – К.: Темпора, 2008. – 336 с.
У виданні подаються нотатки та щоденникові записи з робочих зошитів та записних книжок відомого українського поета, історика, філософа та культуролога Євгена Маланюка (1897–1968). Історична доля України, осмислення причин наших поразок та невдач, спогади дитинства, ескізи творчих задумів, надзвичайно потужний потік думок, висновків, прогнозів, пророцтв, гіпотез – як продовження поетового діалогу із собою, з епохою, з рідною землею. Книга розрахована на широке коло читачів. У фотододатку використано матеріали з архіву поета, що зберігається в родині його сина Богдана Маланюка в Празі, з архіву Євгена Маланюка в УВАН у США, архіву упорядника.

Читаючи нотатники, виразно можна побачити ті центральні теми, довкола яких постійно оберталася думка поета.

Книга рекомендована для викладачів та студентів філологічного напряму, а також для учнів загальноосвітніх шкіл та просто для тих, хто цікавиться літературою.

Аби детальніше ознайомитися з новими книгами, радимо завітати до Муніципальної бібліотеки ім.А.Добрянського!

Підготувала Віолета Онуфрійчук