26-12-2017

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

Наприкінці року фонди Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського поповнилися цінними надходженнями з українського літературознавства. Серед них особливе місце займають книги письменника, драматурга, літературознавця, кандидата хімічних наук, прозаїка, есеїста, багатолітнього директора Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка і невтомного дослідника його творчості Романа Горака. Він понад 25 років своєї активної наукової праці присвятив справі вивчення, збереження і використання з науковою і освітньою метою спадщини Івана Яковича і є автором багатьох надзвичайно цікавих та повчальних праць, які написані на документах і представляють нам не такого забронзовілого Франка, якого нам представляли раніше.

Його перу належить понад 300 досліджень і статей про Івана Яковича та багатьох письменників української літератури на тлі тогочасної доби.

Тому безперечно, що і серед нових надходжень є свіжі праці п. Романа саме про Івана Франка.

Горак Р. Бажав я для скованих волі…Біографія Івана Франка. – Львів : Апріорі, 2015. – 320 с.

Малим хлопчиною Іван Франко, взявши з батьківської кузні вогонь любові до скривджених і знедолених, проніс його крізь своє життя, вказуючи їм дорогу до волі... Його часто не розуміли і карали свої і чужі, а він вперто йшов дорогою до землі обітованої. Його не зупиняли ні наруга, ні тюрми, ні ненависть ворогів та своїх патентованих патріотів. Чув себе сином свого народу і зрадити йому не міг, бо став би, як сам признався, підлим перед своїм сумлінням. Не дійшов до цієї землі. Впав по дорозі, котрою пішли інші...
У новій книжці львівського письменника Романа Горака читач дізнається не тільки про життєвий шлях Івана Франка, але й про середовище, в якому йому судилось жити.

Не оминув увагою дослідник і перебування Івана Франка в нашому місті, куди він повертався кожного разу, коли в нього були дуже прикрі, майже безвихідні життєві ситуації. «Львівський університет не захотів, щоб Франко закінчив восьмий семестр. Відмовив, без жодних пояснень. Допоміг великий вчений з Чернівців Степан Смаль-Стоцький. Завдяки йому Іван Франко без клопоту зумів закінчити університетську освіту і формально рахувався випускником Чернівецького, а не Львівського університету».

Горак Р. Третя варта : есеї про Франка. - Львів : Апріорі, 2012. - 479 с. : іл
Який насправді характер носив так званий перший соціалістичний процес над Іваном Франком? Чого саме ним польська шляхта хотіла відволікти увагу суспільності і що ховається за цим? Які справжні причини другого та третього арештів Івана Франка? Які події лягли в основу його повістей «Для домашнього вогнища» та «Основи суспільності»? Чим хворів і від чого помер Іван Франко? На всі ці питання відповідає збірка есеїв львівського письменника Романа Горака, які свого часу публікувались на сторінках журналу «Дзвін». Це найбільш гострі питання в біографії Івана Франка, які досі намагались обминути дослідники. Зокрема й те, як була сприйнята пропозиція з висуненням на Нобелівську премію у галицькому суспільстві. Читач вперше почує з уст письменника Івана Франка правду про перебування в «Притулку для Січових Стрільців», а також історію із заповітом письменника духовним і матеріальним…

Не одного ретельного дослідника літератури потішить розкішний трьохтомник про блискучого новеліста Василя Стефаника. Життю і творчості цього безсумнівно великого прозаїка присвятив своє ґрунтовне художньо-есеїстичне видання відомий письменник-есеїст, ретельний біограф Роман Горак.

Його невтомні пошуки у різноманітних архівах, вивчення величезного масиву документів, біографічних матеріалів, спогадів, критичної та іншої додаткової літератури привели до фундаментальної праці про покутського оповідника-новеліста світового рівня.

І тому без перебільшення письменник із Києва Михайло Василенко дав високу оцінку цьому виданню про талановито покутського письменника. «Нова біографічна праця... є великим літературним пам'ятником покутському письменникові. І не безпідставно. Повне зібрання творів В. Стефаника нараховує всього три томи... Р. Горак написав три книги про В. Стефаника, але обсягом удвічі більше, бо кожна має за півтисячі сторінок, де зафіксовані кожна згадка, кожен дотичний факт до біографії покутянина.
Есеїста Горака, як і читача... хвилюють не тільки події з життя новеліста, а й політичні обставини, боротьба між партіями, чому надається велика увага автором, особливо в національному й соціальному питаннях. Психологічним моментам життя самого В. Стефаника та впливу цих обставин на написання творів Р. Горак надає важливого значення. Зрештою, В. Стефаник в українській літературі один із найбільших... психологів-письменників»
«Надзвичайно цікаві сторінки політичної і парламентської діяльності В. Стефаника, що майже хронологічно подані Р. Гораком і представляють певний інтерес стосовно протистоянь між групами, партіями, національностями тодішньої Австро-Угорської імперії в боротьбі за владу...
Фактологічний величезний масив документів, біографічних матеріалів, спогадів, критичної, стефаникознавчої, франкознавчої та іншої додаткової літератури опрацював автор цього художньо-есеїстичного видання, щоб привести читача до одного знаменника - про великих людей треба знати багато...»

Горак Р. Василь Стефаник : художньо-есеїстичне видання : у 3-х кн. – Кн. 1. – Львів : Апріорі, 2015. – 600 с. + вкл.
Перша книга про В. Стефаника, як і дві наступні, побудована за хронологічним принципом, що цілком виправдано, і має 14 розділів: І. Легенда роду; ІІ. Село Русів; ІІІ. Рід Стефаників; ІV. Дитинство; V. Школа; VІ. Коломийська гімназія; VІІ. Підпілля; VІІІ. Дебют; ІХ. Дрогобич; Х. Краківський університет; ХІ. Поза університетом; ХІІ. Друзі; ХІІІ. Даниловичі - Плешкани; ХІV. 1897 рік.
Роздуми автора, написані в художньо-документальному, багатому на біографічні факти, ключі, провокують, з одного боку, глянути інакше на давно вже усталені речі. А з іншого боку, відкривають нове, посилаючись на архівні документи, на котрі ніхто, мабуть, із дослідників життя і творчості В. Стефаника не звертав і не зверне увагу. Автор цитує документальні описи і свідчення сучасників новеліста, очевидців його життя, порівнюючи їх одне з одним. Особливо цікавими видаються тлумачення різними літературознавцями новел В. Стефаника.

Горак Р. Василь Стефаник : художньо-есеїстичне видання : у 3-х кн. – Кн. 2. – Львів : Апріорі, 2015. – 692 с. + вкл
У другій книжці відомого дослідника життя і творчості славетних українських письменників-класиків та малознаних діячів письменства й національно-визвольного руху Романа Горака простежуються сторінки буття визначного й, однозначно блискучого, новеліста, громадського діяча Василя Стефаника, який з ідейно-естетичних, національно-соціальних, позицій вважав, що Іван Франко - "Найкращий провідник, наш учитель, ясне сонце на українському небі".
Для наших дослідників-літературознавців цей том дуже близький і вартісний, адже в ньому зображено літературне життя Чернівців того часу і насамперед знайомство з панною Ольгою Кобилянською. Тут найретельніше використано їхнє листування, яке було надзвичайно справжнім, глибоким і дуже дорогим для них обох.

«Він уже був відомим письменником. На цей рік [1898] і припадає його особисте знайомство з Ольгою Кобилянською. Знав про неї віддавна від Софії Морачевської.
Перший лист до Ольги Кобилянської написав тільки 13 лютого 1898 року. Приводом до наступного листа став у Коломиї концерт Соломії Крушельницької…
«Урадував мене Ваш лист, пане Стефаник. – писала із Чернівців 15 червня 1898 року»
І далі про їхні стосунки: «Дуже мені тогди самотно, сумно було».
Шукав своєму болю розради і рідної душі, яка би його зрозуміла. Пригоду з Трійці оповів і Ользі Кобилянській. І в ній шукав рідну душу».

Горак Р. Василь Стефаник : художньо-есеїстичне видання : у 3-х кн. – Кн. 3. – Львів : Апріорі, 2017. – 640 с. + вкл.

Третя книга Романа Горака присвячена останнім рокам життя Василя Стефаника. У книзі нарешті сказана правда про смерть письменника та його похорони, опис чого постійно в літературі та дослідженнях фальсифікувався. Наводяться важливі документи дружніх стосунків із митрополитом А. Шептицьким та сповідь письменника перед смертю.

Черговим цінним виданням Романа Горака присвячене 125-річчю від дня народження Леся Курбаса та 150-річюю українського народного театру товариства “Руська Бесіда” поповнився фонд відділу літератури з мистецтва обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Івана Франка.

Горак Р. Втеча у прірву [Текст] : есеї про Л. Курбаса / Горак Р.; Роман Горак. – Львів : Апріорі, 2016. – 600 с. : іл.
У новій книжці Романа Горака представлено життєвий і творчий шлях великого реформатора українського театру «Березіль» Леся Курбаса. Книжка побудована на документальній основі, яка досі залишалась поза увагою дослідників. Основну увагу звернено на період життя і творчої діяльності, який передував його виїзду в Радянську Україну, де сподівався реалізувати свої творчі задуми і вивести український театр на світовий рівень.

У книзі використано світлини з фондів Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, родинного архіву Софії Стадник-Соколовської та родини Волошинських, світлини з натури Романа Горака.
Тож запрошуємо у відділ літератури з мистецтва, до прочитання есеїв Романа Горака про Леся Курбаса “Втеча у прірву”.

Для істориків театру, культурологів тут надзвичайно скрупульозно виписано театральне життя і власне історичне середовище другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття.

Проте для нас надзвичайно цікавими і вартісними є ті сторінки видання, де розказується про маловідомі навіть для вузьких дослідників життя театру і його гастролі в нашому місті. «Театр зачав представлення в Чернівцях дня 7 цвітня с.р. [1912]. Представлення ідуть в міськім театрі. До 29 цвітня грано «Наталку Полтавку», «Ой, не ходи, Грицю», «Гальку», «Пошились в дурні», «Зимовий вечір», «Запорожець», «Сонце Руїни», «Воскресеніє», «Міра Ефрос» по два рази; «Живий труп», «Циганська любов», «Оповісти Гофмана».

Лесь Курбас також грав на сцені чернівецького театру: «Відтак виставу «Сонце Руїни», в якій він грав головну роль гетьмана Дорошенка, …, показано в Чернівцях у квітні 1912 року».
Значне місце у виданні присвячене дослідженням автора про життя мами Леся Курбаса – Ванди Тейхман-Кульчицької, яка народилася в Чернівцях, її мама також була актрисою, проте, коли вона зовсім юною без згоди і благословення батьків вийшла заміж за актора Степана Курбаса, то батьки навіть на якийсь час відріклися від неї. Правда, в пізніші часи, правда, при дуже гірких обставинах, все-таки вона поверталася до міста свого народження.

Детальніше про Ванду Курбас можна прочитати на сайті Муніципальної бібліотеки ім.А.Добрянського
Прима театру «Руська бесіда» - чернівчанка