За цілющою водою на Водохреща.

Сьогодні кожен віруючий і навіть, той, хто далекий від релігії не уявляє собі пошанування древнього свята - Водохреща без купання в ополонці та посудини освяченої води. Ми пропонуємо Вам матеріал із духовної книжкової скарбнички Муніципальної про те, як наші предки вшановували унікальний феномен природи і що кажуть про це диво науковці світу.
 

Водохреща третє і завершальне велике свято Різдвяно-новорічного циклу, яке за переказами старожилів слугувало своєрідним спасінням нашим предкам від багатьох недуг, бо дарувало «водохрещенську джерелицю», яка зберігалась протягом року.

Politeka(сайт)зібрала факти про цілющі властивості води на Водохреща, оскільки цей феномен з давніх давен цікавивбагатьох науковців. Сучасникам вдалось відшукати істину. «…Вчені заміряли кількість іон-радикалів у воді і помітили, що в період Хрещення їхнє число збільшується, а рівень pH нормалізується, вода стає м’якшою. Нейтронні потоки, якими опромінюється планета в цей період, мають потужну стерилізуючу дією. Тому навіть сніг по суті, що є тою ж самою водою, зібраний в день Хрещення, має цілющі властивості: ним обтираються і вмиваються».
 

 
Як оберігали «живицю» до Водохреща розповідає нам народознавець Василь Скуратівський. «До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися», натомість вони клали у воду калину і умивалися нею, щоб мати гарний вигляд і бути червонощокими. Продовж свят до Водохреща воду заносили в хату лише чоловіки. І донині існує в селах традиція не прати білизни тиждень – два по святах. А ось Олекса Воропай в своєму етнографічному нарисі «Звичаї нашого народу» описує переддень Богоявління Господнього. «Опівночі перед Водохрещами вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але… річки в цей час, звичайно, покриті льодом, і що там під кригою робиться – невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещами вода – цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби».

За кілька днів до Водохреща «колись парубочі громади, а пізніше господарі -«спеціялісти» прорубували ополонку на річці», випилюючи з льоду великого хреста, якого виставляли над водою і обливали червоним буряковим квасом. А біля нього прилаштовували льодовий престол і ялинову арку- «царські врата».

19 січня православні, традиційно відзначаючи свято Хрещення Господнього, проводять у храмах молебень водосвяття, а після Богослужінь запасаються цілющою водою та влаштовують від храму піший хресний хід до ополонки «Йорданні» місцевої водойми, де після освячення води відбуваються купання. З давніх часів процесія, що йшла до ріки несла дерев’яного хреста попереду колони та хоругви, а хор співав «Голос господній…» Священик ішов приклавши золотого хреста до чола. «Після недовгої відправи священик занурює в ополонку срібний хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані хрещаюся Тобі, Господи…», - описує дійство В. Скуратівський. І лише після цього обряду можливо було набирати воду та купатися в освяченій живиці.

  

Однак існує версія, що обряд купання для України відносно новий. І ця традиція з’явилась у нас приблизно 100 років тому - українці її перейняли у країн з більш теплим кліматом. Не виключено, що це були країни католицькі. Тоді варто взяти до рук книгу Юліана Катрія, який у своїх описових дослідженнях виданих в Нью Йорку та Римі «Пізнай свій обряд! Літургійний рік української католицької церкви» пише: «…обряди Великого Водосвяття творилися сотками літ. Нам не відомо, як виглядав первісний чин Йорданського Водосвяття...та від 13 – го сторіччя стає щораз більше зближений до нашого. В бігу 14-16 віків чин Великого Водосвяття приймає нашу теперішню форму».

У давнину був у Церкві звичай, що тим, кого з якоїсь провини не допускали до святого Причастя, давали пити йорданську воду. Народ ставився до йорданської води з великою набожністю і аж до самого освячення тримав строгий піст. Воду приймав натщесерце наче святе Причастя. Водою відганяли всяку нечисть від свого господарства, живності та рослинності. І сьогодні, перебуваючи за межами своєї землі, українці радіють священику, який приходить в їхню домівку з йорданською водою.

Віру Східної Церкви в силу і благословення йорданської води найкраще віддзеркалює зміст молитов. «Велика ектенія при освяченні води має аж 26 прошень, де приходять такі прошення:

«Щоб оcвятилися води ці силою, діянням і зшестям св. Духа», «щоб на води ці сходило очищення пресущої Тройці», «щоб була їм дарована благодать ізбавління, благословення Йорданове, силою і діянням і нашестям св. Духа», «щоб ми просвітилися просвіченням розуму і благочестя нашестям св. Духа», «щоб зцілення душі і тіла, і на всяку особливу користь», «щоб була вона на очищення душ і тілес усім, що з вірою черпають і причащаються нею».

Глибокий зміст молитов підкреслюється значенням, силою і святістю Йорданського Водохреща: «Днесь йорданські води перетворються на цілющі Господнім пришестям…Днесь людські гріхи йорданськими водами обмиваються. Днесь рай відкривається людям і сонце правди осяюється нам… І подай усім, що доторкаються до неї і причащаються, і помазуються нею, освячення, здоров’я, очищення і благословенння». Юліан Катрій. «Пізнай свій обряд».

В день Хрещення освяченою водою вмиваються і п’ють її протягом усього дня. А продовж року водохресну воду рекомендується пити з ранку натщесерце. Бажаючим зцілитись освяченою водою при недугах, рекомендують пити її, попередньо прочитавши молитву з проханням Господа зцілити їх душу і тіло. Зберігати святу воду краще в скляній посудині в темному місці, хоча наші предки її ховали за ікону, очевидно орієнтуючись на те, що вода є добрим провідником інформації. Отже споживали наші пращури не лише цілющу, а ще й намолену воду. А в разі потреби більшої кількості води, додавали її до звичайної. «Водохресна вода, як показують дослідження, володіє особливою гармонійної структурою. Цим і пояснюється її позитивний вплив на організм. Коли ми п’ємо «святу» воду, то ніби відновлюємо закладений природою порядок і енергетику свого тіла. А це сприяє здоров’ю і фізичному, і душевному,-  пише Politeka, базуючи свої висновки на наукових. Вода і сама по собі, на думку вчених, унікальна речовина, яка дає життя планеті і завдяки якому людина може зберігати своє здоров’я і жити в гармонії з природою. Дослідники помітили, що щорічно 19 січня планета піддається особливого виду опромінення, що і збільшує біологічну активність води у всіх водоймах. В період Хрещення структура води стає геометрично правильною.


Освячену воду на Водохреща називають великою «асігмою» чи «агіязмою» в перекладі з грецької це слово означає велика «святиня». Віруючими така вода  з незапам'ятних часів використовувалась і нині  використовується для зцілення, очищення душі і тіла та освячення житла.

В ці святкові дні бажаємо і Вам очиститись та зарядитись позитивною енергією «водохрещенської джерелиці», мати міцне здоров’я, як у карпатського гуцула - довгожителя, душевний спокій і мир та злагоду в своєму домі і в своїй державі.

 Джерело фото :
https://politeka.net/
http://changeua.com/cv/
http://meria.sumy.ua/       Підготувала Галина Мурмилюк