01-02-2018

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

 
У фонди Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського часто надходять вартісні наукові видання. Доктор філологічних наук, професор Елеонора Соловей - одна з тих, хто завжди знаходить можливість прислати нам такі видання, аби студенти, викладачі, журналісти змогли знайти найнеобхідніші для них книги. ЇЇ стараннями добра бібліотека поповнюється найціннішими виданнями. Ось і цього разу Елеонора Соловей передала невеличку за обсягом, але надзвичайно вартісну за вмістом посилку - автореферати дисертацій з літературознавства.
 
Отож, щоб дізнатись багато цікавої інформації про творчість письменників, про сучасний літературний процес і літературу Зарубіжжя завітайте до Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського. Будемо раді вас бачити!
Должанська Ю. В. Творчість Сергія Мушника в контексті української літератури 1940-80-х років
 
У дисертації вперше здійснено комплексний аналіз творчості С. Мушника, відтворено життєву і творчу біографію письменника, з’ясовано рівень осмислення його доробку в критиці та літературознавстві, розглянуто соціокультурні умови, що вплинули на формування світоглядної позиції автора. Також визначено роль і місце художньої спадщини С. Мушника в українській літературі.
 
 
Артюх А. В. Проза Галини Пагутяк: герметичність як домінанта індивідуального стилю
 
Дослідження присвячене аналізу індивідуального стилю сучасної української письменниці Галини Пагутяк, здійснено крізь призму поняття «герметичність». Проаналізовано прозовий доробок письменниці й окреслено стильові особливості її творчості: філософічність, психологізм, символізація, містицизм і фольклорність. З-поміж цих рис домінантною є герметичність.
 
 
Іванова Н. С. Есеїстичне письмо і поетика межових форм в українській літературі 1920-х років
 
Дисертація висвітлює жанрову специфіку есеїстичного письма в українській літературі 1920-их років. Матеріалом дослідження стали теоретичні статті, маніфести, рецензії, виступи, памфлети, передмови, прологи М. Хвильового, Ю. Шпола, В. Юринця, В. Коряка та інших письменників та критиків.
 
 
Василенко В. С. Модифікація травми в українській еміграційній прозі другої половини ХХ століття
 
Стратегічними напрямками аналізу стали вивчення війни як посттравматичного досвіду та генераційного розриву як симптому колоніальної, тоталітарної травм. Центральною в дисертації є ідея про травматичну природу української еміграційної літератури. Із цього погляду проаналізовано прозові твори українських емігрантів ( І. Костецького, Ю. Косача, Д. Гуменної, В. Лисенко, А. Мельничука та ін.).
 
Шкрабалюк А. О. Феномен свободи у творчості Тараса Шевченка
 
У дисертації вперше в шевченкознавстві здійснено комплексний аналіз проблеми свободи у творчості Тараса Шевченка. Розглянуто твори поета в аспекті художньої інтерпретації в них морально-філософських проблем і насамперед проблеми свободи. В дисертації проаналізовано всю літературну спадщину Шевченка, його Щоденник та листи.
 

Вишина М. Ю. Міфопоетична парадигма художньої образності у «Повісті врем’яних літ»

Міфологічний аналіз «Повісті врем’яних літ» дав змогу упевнитись, що літописці у процесі укладання тексту зверталися до різноманітних усних та писемних джерел, серед яких їхню увагу привертали і міфологічні джерела (місцеві та запозичені).

Максимчук О. В. Пісня пісень у літературі українського Бароко
 
У дисертаційному дослідженні проаналізовано тематичні комплекси (топоси, образи, мотиви), якими представлена біблійна книга Пісня пісень у літературі українського Бароко. Серед них: топос весняного оновлення природи, розповідь про загубленого коханого, образи замкненого саду, опис вроди нареченого та нареченої. Джерельну базу дослідження складають тексти Лазаря Барановича, Йосафа Кроковського, Іоана Максимовича, Дмитрія Туптала та ін. Сприйняття Пісні пісень українськими бароковими авторами висвітлено в контексті культурних та суспільних тенденцій епохи.
 

Коновалова О. І. Проза Анатолія Шияна: соцреалістичний дискурс
 
У дисертації вперше системно досліджується творчість Анатолія Шияна. На матеріалі його прози осмислюється феномен соціалістичного реалізму в українській літературі ХХ ст., зокрема, функціонування українського варіанта соцреалістичного дискурсу. Надзвичайно відчутним є яскраво виражений національний складник творчості автора, характерними рисами якого є: увага до побутових деталей, пантеїзм, багатий етнографічний матеріал, ліризм, психологізм, глибокий гуманізм.
 

Грищенко О. В. Моделі урбаністичного простору в сучасній українській прозі
 
Дисертація присвячена дослідженню урбаністичного простору в сучасній українській прозі, інтерпретації проблем історичної пам’яті, впливу урбаністичної глобалізації на людину, провінційності як ідилії тощо. У дисертації розглянуто теоретико-методологічне зацікавлення міським простором, показано його тісний зв’язок із антропологією, історією, психологією, соціологією. Урбанізм сучасної прози є одною з її суттєвих характеристик.
 

Стороженко Л. Г. Еволюція творчості Бориса Тенети
 
У роботі відтворено віхи життя та творчу біографію письменника; досліджено джерела та шляхи формування його світогляду. Виявлено особливості художньої еволюції поезії митця; простежено рух мотивів та образів у ліриці поета; проаналізовано індивідуальний стиль автора у контексті розвитку української літератури 1920-1930-х рр. Одним словом, дисертація є першим в українському літературознавстві комплексним дослідженням літерного доробку Бориса Тенети як цілісної художньої системи.
 

Варенікова О. В. Збірник «Шевченко та його доба» (1925, 1926) у контексті розвитку шевченкознавства к. ХІХ – 30-х років ХХ століття
 
У дисертації здійснено аналіз збірників «Шевченко та його доба», авторами яких були провідні шевченкознавці того часу С. Єфремов, П. Филипович, М. Новицький, О. Новицький, П.Рулін, А. Лобода та інші. Визначено домінантні вектори розвідок зазначених авторів, з’ясовано їхню тематику та проблематику, проаналізувано вплив наукових здобутків учених та розвиток подальшого літературознавства.
 

Лямпрехт О. В. Польськомовна українська проза гуртка Лазаря Барановича
 
У контексті українського літературного бароко з’ясовано основні питання, пов’язані із польськомовною прозою гуртка Лазаря Барановича, а саме ґенезою цього явища, його природою та формами існування, а також його розвитком. Об’єктом дослідження є полемічні трактати другої половини ХVII ст.
 

Антоненко Т. О. Поетика художньої прози Валентина Чемериса
 
Його доробок охоплює художньо-документальні, історичні, фантастичні, детективно-пригодницькі твори. У них письменник порушує філософські, психологічні, соціальні та політичні проблеми. Важливу ідейно-композиційну роль у структурі художніх творів відіграють сновидіння, що також виконують сюжетно-композиційну функцію. Типологія прози В. Чемериса розглядається крізь призму образу автора.
 

Криловець Н. В. Філософська поезія Ліни Костенко
 
У роботі розкрито літературно-критичні й теоретичні аспекти творчості Ліни Костенко, досліджено філософську поезію та її генеалогічні особливості. З’ясовано своєрідність художньо-образного мислення Ліни Костенко в контексті її духовного осягнення людського буття. У дослідженні проаналізовано символічну функцію біблійних образів, розкрито роль важливих філософем у структурі поетичних текстів Ліни Костенко.
 

Мацевко-Бекерська Л. В. Наративні стратегії малої прози (на матеріалі української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століть)
 
Дисертація представляє текстологічну розробку чотиричленної моделі наратора за ознакою його формальної наявності в просторі художнього твору. На матеріалі української малої прози кінця ХІХ – початку ХХ століть показана своєрідність розгортання наративного дискурсу.
 

Пашко О. В. Рецепція творчості Сергія Єсеніна в Україні 1920-х років (порівняльне літературознавство).
 
У роботі докладно аналізуються переклади з С. Єсеніна 1920-х рр., здійснюється їх лінгвостилістичний аналіз у порівнянні з оригіналом, виявляються причин змін, які вносив до оригіналу перекладач. Проаналізовано студії українських літературознавців та критиків 1920х рр.., присвячені С. Єсеніну; з’ясовано еволюцію поглядів на творчість поета, виявлено ідеологічні підтексти критичних статей.
 

Гуменюк О. М. Кримськотатарська народна емігрантська пісня кінця ХVIII – XIX століть в контексті національних фольклорних традицій (фольклористика).
 
Емігрантська пісня кримських татар пов’язана з давніми жанрами національного фольклору, передусім з такими як епічна оповідь та ліричний спів. Соціально-побутова конкретика, документальність, притаманна кримськотатарській емігрантській пісні, гармонійно узгоджується з традиційними поетичними засобами.

З розглянутих авторефератів дисертації, ми простежили, що творчість Миколи Хвильового завжди привертає до себе увагу багатьох літературознавців. Тому на сьогоднішній день триває активне вивчення різних аспектів художньо-біографічної прози письменника, як от:

Куценко М. М. Дзеркально-символічна трансформація реальності в художній прозі Миколи Хвильового
 
У роботі авторка розглядає творчість письменника як єдину текстову реальність, єдиний «твір про себе», усі частини якого структуруються одними і тими ж уявними конструкціями автора та особливостями письма. Як уявна трансформація реальності письменником розглядається тематика, основні ідеї, мотиви, образи, що віддзеркалюють фантазії автора, як символічна - структура слів, іменувань, художні засоби та інші особливості письма.
 

Муслієнко О. В. Абсурд у семіосфері художньої прози Миколи Хвильового
 
У дисертації художня проза М. Хвильового вперше досліджується як простір функціонування абсурду – універсального феномену, який виникає у кризові моменти індивідуальної та суспільної історії. Абсурд розглядається як компонент семіосфери, співвідносної з текстом, культурою, пам’яттю.
 

Бондарєва Т. П. Структура художнього світу Миколи Хвильового: інтертекстуальний аспект
 
У дослідженні авторка розкриває інтертекстуальні зв’язки Хвильово з творчістю Т. Шевченка, М. Гоголя, М. Коцюбинського, М. Горького, Ф. Достоєвського та ін. Також вона відстежує механізми інтеграції елементів чужих творів у художню тканину прози та розкриває смислове значення використаних інтертекстуальних ресурсів, їхнів вплив на стиль письменника тощо.

ЛІТЕРАТУРА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
 
Хінкіладзе К. В. Белетристика російського Зарубіжжя 1920-х – 1930-х рр. у контексті традицій оповідної прози
 
На основі аналізу невідомих і забутих творів Г. Гребенщикова, П. Краснова, В. Кримова, С. Мінцлова, А. Реннікова, Є. Чирікова, розглянутих у широкому контексті й із залученням творів «високої» літератури, осмислена проблематика й поетика оповідної утопії в радянській і емігрантській літературі 1920-1930 х рр..; описано форми засвоєння традиції сімейного роману-«хронічки», з’ясовано специфіку белетристики в її орієнтації на класичні зразки, досліджено синтез різних оповідних жанрів у белетристиці В. Кримова й схарактеризовано особливості функціонування «пам’яті» жанру шахрайського роману; визначені особливості поетики «автобіографізму» й жанру сімейно-побутового роману.
 

Плотнікова А. А. Поезія О. М. Вертинського: автор, образ, стиль
У дисертації досліджується образно-мотивна структура й жанрово-стильові особливості творчості О. Вертинського – яскравого й самобутнього явища в історії російської культури першої половини ХХ століття. Унікальність творчості поета полягає у вдалому поєднанні традицій російської літератури початку ХХ століття (символізм, футуризм) і власних художніх шукань.
 

Шевченко А. Г. Лірика Е. Багрицького в контексті життєтворчого проекту поета
 
У роботі запропоновано періодизацію творчості Е. Багрицького в проекції на етапи формування його життєтворчого проекту, виявлено тематичну та по етологічну своєрідність лірики раннього періоду в контексті поезії футуризму, з’ясовано особливості еволюції його лірики пізнього періоду та встановлено її зв’язок з особливостями соціокультурної ситуації 1930-х рр.


Вишинська Є. І. «Мала проза» Н. М. Берберової: проблема жанрової своєрідності
 
У дослідженні проведене системне вивчення її творчості в жанровому аспекті; визначено особливості еволюції авторської жанрової художньої системи; уточнені уявлення про прозову творчість письменниці.
 

Бєлова Ю. С. Форми вираження авторської свідомості в прозі Є. Гришковця
 
У дослідженні розкрито основні підходи до вивчення проблеми автора в літературному тексті. На матеріалі цих творів проаналізовано суб’єктні та позасуб’єктні форми вираження авторської свідомості в текстах письменника; визначено роль принципів діалогізму в прозі Є.Гришковця.
 

Метоліді К. І. Функція паратексту і його форми в романі В. К. Кантора «Крепость»
 
У дисертації здійснено спробу охарактеризувати функцію пара тексту і його форми в романі В. Кантора «Крепость». У роботі з’ясоване значення пара текстуальних елементів; осмислена поетика епіграфів і семантика заголовків; виявлені особливості тексту в тексті.
 

Галаган Я. В. «Лірична творчість М. Д. Рахліної: репрезентація традиції, інтертекст»
 
У роботі подана найбільш повна на сьогодні наукова біографія поетеси, запропоновано періодизацію її творчості, позначено коло поетів, чиї традиції вона продовжує. Виявлені й проаналізовані інтертекстуальні включення, наявні у ліричних текстах.
 

Гуліч О. О. Літературна спадщина Л. Я. Гуревич
 
У роботі схарактеризовано тематичне та жанрове розмаїття белетристики Л. Гуревич у контексті «жіночої» літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.; осмислено проблематику й поетику роману «Плоскогорье»; уведені до наукового обігу неопубліковані твори Л. Гуревич, маловідомі архівні матеріали з історії літератури того часу.
 

Комаров С. А. Жанр фейлетону в російській літературі ХІХ – першої третини ХХ століття: теорія, історія, персоналії, поетика
 
У роботі уточнена типологія фейлетонного жарну, виокремлені етапи його розвитку, розкрито основні тенденції функціонування фейлетону, впорядковані теоретичні засади фейлетону. Систематизована історія розвитку жанру – аналіз фейлетонних текстів окремих авторів (К. Рилєєва, Ф. Булгаріна, О. Сенковського, Д. Ліньова, А. Бухова).

Чень Ченьлін. Оповідання Р. П. Погодіна для дітей та підлітків (жанрово-стильова своєрідність та типологія персонажів)
 
У дисертації твори Погодіна розглядаються з точки зору традиції і новаторства в розвитку цим автором жанру оповідання. Особливу увагу приділено «синтетичним» жанрам («повість в оповіданнях», повість-п’єса в оповіданнях тощо). Значну увагу приділено проблемам, що пов’язані з теорією жанру оповідання в загальній історії російської літератури та прози для дітей й підлітків зокрема.
 

Пронкевич О. В. Проблема національної ідентичності в іспанській літературі доби модернізму
 
У роботі розглядається роль іспанських письменників-модерністів у розробці наративних стратегій іспанської нації наприкінці ХІХ – протягом перших тридцятьох років ХХ ст..; викладено теоретичні основи розуміння нації та національної ідентичності; обґрунтовується категорія «архетипного зору».
 
 
Підготувала Роксолана Яловега