Гонихмарники і їх пасії

Корній Дара. Гонихмарник / Дара Корній ; іл. О.В. Шкаврон. – Харків : Вид-во Ранок“, 2024. – 416 с. – (Серія “Гонихмарники”).

Історія кохання, що народилося у чарівному місті Львові, дев’ятнадцятилітньої Аліни, дівчини з яскраво-зеленим волоссям, яка постійно читає серйозних авторів і хлопця, якого прозивають Кажаном за улюблений чорний одяг. Це не прості підлітки. Аліна походить із роду характерників-козаків, де один з дідів закохався і одружився на поліщучці, не повернувшись на Січ. Батько його прокляв. І з того часу в родині народжується лише по одній доньці, які стають знахарками. Сашко-Кажан виявляється Гонихмарником, тобто мольфаром. Пригадуєте володаря хмар Юрія у “Тінях забутих предків” Михайла Коцюбинського? Так от Сашко бореться з хмарами, які загрожують Львову, чи в Карпатах на відпочинку, де його за цим заняттям застукала Аліна. Побачила не тільки Сашка, але й “перекошену грізну фізіономію істоти – волохате, пооране чорними зморшками, дике, хиже, люте, знавісніле обличчя”. Дводушник, Градобур так ще називають Гонихмарника, адже в одному тілі живе дві істоти – людина і нечистий, давній дух, який передається з покоління в покоління. Жінка Гонихмарника народжує хлопця і вмирає, така страшна закономірність, яку ніхто не зможе порушити.

Після повернення додому Аліна дізнається історію з Градобуром-Ігорем і мамою. Бабуся Орина припускала, що “Градобури – то і є те проклєттє, що наслав вітець на сина та його рід”. Прощаючись з рідними на могилках Ірина зустрічає Ігоря, під час їхньої розмови, коли дівчина пригрожує бабусиним оберегом, з’являється Градобур, який залякує її: “Ти мене спуджуєш, дівчинойко? Як ти обісмілиласі? Хто ти така? Ти повинна за честь мати, що ми тебе обрали серед найліпших жінок околиці. О, як я його не напрохував, других йому привдив, годив, розгойдував хіть, а він… Закоханий йолоп, нездалисько! Чому тих Сокірків так до вас тягне? Га? І все завжди однаково закінчуєцці. А найогидніше, що той дурнуватий шал передаєцці й мені. Як я того не люблю! Ти точно будеш моя. Стара карга вмерла, ти нікому не трібна. Ліпше відразу замиритися, без метушні, а то страхати надумала. А-я-яй!”.

Донька дивується, чому мама не боролася за своє кохання, та й обряд по вигнанню Градобура зробили не правильно, покрутивши сплячого Ігоря в інший бік. Що з цього сталося – читайте у романі Дари Корній. Які висновки зробить Аліна з маминої історії, як вона втілить свої знання при битві з Градобуром? І як їй допоможуть власні картини? Від чого їй доведеться відмовитися? Яка ціна кохання? Чи принесе квітка едельвейсу, подарована Сашком Аліні, щасливе подружжя?

Дуже цікавим у романі є образ хлопця в білому, тобто захисника Львова Юрія-Змієборця, який посперечався з Сашком.

У романі також використані казки і легенди, які розповідають жінки – бабуся Марти, Аліна.

“Горихмарник” – захоплива динамічна історія, витворена на фольклорі та українській міфології, якою так зачарована авторка. Твір цікавий не лише для підлітків, для яких він включений у шкільну програму за 9 клас, але й для всіх любителів фентезі та сучасної літератури. Здалося б до того прочитати “Лісову пісню” Лесі Українки, яка згадується у самому романі, але її замінили на “Бояриню”. Дивні часи і ті, хто складали програму. За радянських часів “Лісову пісню” вивчали, а в НУШі вона комусь заважає.

Твір містить поліські діалектизми, які надають колориту оповіді Ірини і її бабусі Орини, але, на превеликий жаль, немає галицьких діалектизмів, хоча дії відбуваються у Львові. Слід відзначити приємне оформлення книги О.В. Шкаврон, хоч на палітурці Сашко мав би мати чорне волосся.

Підготувала Ніна Козачук