Пам’ятаю, як від подруги почула, що вийшов роман Тамари Горіха Зерня «Доця» (2019 р.). Вже почавши шукати про книгу більше, довідалася, що вона про події 2014 року, про війну на Сході. Я дуже полюбляю читати історичні романи, які поєднують правдиве відтворення подій з елементами вигадки. А вже восени 2023 року на БукФесті я мала можливість бути на презентації нової книги авторки «Принципи втручання».
Тож коротко про ці книги…
Горіха Зерня Т. Доця: [роман] / Тамара Горіха Зерня. – Київ : Білка, 2020. – 288 с. : іл.
«Доця» – дебютна книга української письменниці, перекладачки, волонтерки Тамари Горіха Зерня (справжнє прізвище — Дуда), відзначена премією «Книга року BBC-2019» та Шевченківською премією у номінації «Література» (2022 р.).
«Доця» – це класичний динамічний пригодницький роман, події якого розгортаються навесні-влітку 2014-го року у Донецьку. Донбас тут – точка обнулення та місце сили, де прозвучали найважливіші для нас запитання. Ця книга про любов і мужність, про жертовність і відданість, про свій дім, свою Батьківщину, про право ходити з високо піднятою головою. Вона про тих надзвичайних людей, чиїми руками Господь допомагає іншим, – про волонтерів.
Головна героїня «Доці» (прізьвисько Ельф згодом стане її позивним) походить із нещасливої, розбитої, розкиданої по країні родини та вимушена за волею обставин переїхати з Рівного у Донецьк до бабусі.
В авторській передмові до книжки зазначено:
«“Доця” є документальною книгою настільки, наскільки це можливо для художнього твору. Кожен діалог чи епізод відбувся в реальному житті, нехай не в тому місці і не в той час».
Цей твір змусив мене знову пропустити ці події через себе, подивитися на них іншими очима…Картина 2014-го року постає перед тобою настільки чітко, що ти віриш кожному вчинку, кожній реакції, кожному написаному слову. Ця книга жива і реальна.
Проте сьогодні ми зупинимось і на другій книзі Тамари Горіха Зерня. «Принцип втручання» (2022) – це авантюрний детектив, це і драма, і комедія, яка читається на одному подиху. Її герої протягом семи днів переживають і відкривають в собі те, що засіло в глибині, вони змінюються…
Горіха Зерня Т. Принцип втручання: [роман] / Тамара Горіха Зерня. – Київ : Білка, 2022. – 288 с.
Що таке втручання? Втручання – це дії людини, що постають несвідомо, силою звички, а також автоматичні рухи – відрухи, мимовільні рухи, рефлекси, що постають без участі зовнішніх чинників. Життя вимагає втручання… Ми втручаємося, бо можемо.
В сюжеті твору авторка вирішила розглянути ситуацію співіснування світу військових, і людей, які не хочуть бачити війни поруч із собою.
Історія відбувається у старовинному українському замку, розташованому у мальовничій місцині. Головна героїня – жінка 30-ти років, чоловік якої загинув на війні. У неї не залишилося душі, у неї не залишилося кохання, у неї не залишилося емоцій, які наповнювали б її життя. Єдиною опорою і розрадою Станіслави стала робота. Чистий холодний розум, логіка і математика, ось її безпечна зона, ось світ, у якому вона задає власні правила гри і почувається захищено. На прохання поважної пані Магдалени, яка свого часу "витягла" героїню з депресії, Станіслава вирушає до замку, в місця свого дитинства на Черкащині, де відбуватиметься весілля і де вона має переконатись, що наречена жива…
У житті головної героїні сталося те, від чого вона ще не оговталась, тому її підсвідомість спрацьовує інстинктивно: «…Злий жарт підсвідомості, яка таким чином просто захищається від попереднього стресу, шукає розрядки….Ми балансуємо на тонкому лезі між дією та бездіяльністю, і тому дай нам, Боже, терпіння змиритися з тим, чого змінити не можна, дай сили змінити те, що можна, і дай хорошого аналітика, щоб відрізнити одне від іншого.»
Ми з нею мандруємо містичним замком з єдинорогом, спостерігаємо за ніби відокремленим життям цього таємничого місця:
“…я виявила непримітні дверцята, які вели у західну вежу. Дверцята скрипнули, і я піднялася гвинтовими сходами, сама не знаючи, що хочу там побачити. Величезне горище нагадувало ангар. Гігантські труби повітроводів стелилися підлогою і губилися удалині, масивні дубові крокви зникали у тьмяному присмерку, застояне повітря знехотя ворухнулося, приймаючи мене у свої обійми, і зразу застигло, ігноруючи непрохану гостю…”.
Блукаємо лісом з героїнею, яка, спостерігаючи, зауважує дрібні деталі, занурюється у його атмосферу, відчуваючи страх і захоплення водночас:
“Ось ти блукаєш у вологій утробі пралісу, твої очі звикли до півтемряви, твої плечі здригаються від сотень поглядів, які прострілюють тебе навиліт; тобі на вуха тисне всеосяжна нездорова тиша, якої не буває у людських поселеннях. Твої ноги по кісточки провалюються у мох і пріле листя, ти обливаєшся потом і хапаєш повітря, як риба, й уже не сумніваєшся, що точно заблукала…Ти виходиш з хащі і завмираєш. Бачиш перед собою тільки небо, бачиш стільки простору, що твоє серце мліє і розривається від захвату; тобі здається, що ти зараз злетиш, що змахнеш рукою, як птаха, і полинеш прямо за горизонт” .
Чи зможе Стася віднайти в собі сили йти далі? Як вона втручається, допомагаючи іншим людям, що цього потребують? Чи зможе вона прийняти минуле та відпустити його?
«….Ми постійно приймаємо рішення. Одні правильні, інші – ні. Ми робимо вибір кожної хвилини свого життя. Ми ніколи не йдемо по прямій, перед нами завжди павутина роздоріж:
– Так, це матриця альтернативних варіантів….», – розмірковує Стася.
Ця книга допоможе впорядкувати свої внутрішні страхи, переживання, надії та зробить нас сильнішими…
Як зауважує авторка : “Це книга для всіх, хто має достатньо велике серце, щоб втручатися”.
Тож запрошую до прочитання творів Тамари Горіха Зерня, взявши їх в Муніципальній бібліотеці імені А. Добрянського.
Підготувала Галина Добровольська
dobrabiblioteka@gmail.com
м. Чернівці 
+38 (0372) 559148
пн-чт: 10:00-19:00 пт: 10:00-18:00 обід: 13:00-14:00 сб, нд – вихідні
