«Тридцять п’ять тисяч років самоти»   Про що думає людина, якій ставлять смертельний діагноз – рак? А про що думає ця людина, якщо їй 96 років? А що, якщо в цієї людини немає нікого і вона ось вже двадцять років практично ні з ким не розмовляла? На перший погляд, може здатися, що це книжка про смерть, але насправді, перші сторінки обманюють читача. А назва інтригує, адже до кінця невідомо, чи дізнаємось ми, хто така Марта?
далі ...

 Два видання, які щойно вийшли з друку: роман Костянтина Коверзнєва «Льодяники в жерстяній банці» та збірка есеїв Мірки Клос «Прогулянки Стрийським парком» вже з’явилися у Муніципальній бібліотеці імені А.Добрянського. «Прогулянки Стрийським парком» подарував нашій книгозбірні автор післямови, щирий друг Муніципальної бібліотеки, який завжди презентує нові книги у нас – Данило Ільницький. А роман «Льодяники в жерстяній банці» подарував нам сам автор з Києва, бо знав, що в Добрій бібліотеці мусить з’явитися ця новинка. Не дарма ж Чернівці – книжкова столиця України.
далі ...

Сьогодні поговоримо про двох, на перший погляд, різних авторів, які насправді дуже схожі. Їх поєднує не тільки те, що вони писали німецькою мовою і нещодавно переклади їхніх творів з’явилися у чернівецькому видавництві «Книги - ХХІ». Головна риса, яка їх пов’язує – надзвичайна самокритичність, що інколи переходить, здавалося б, усі межі.
далі ...

Очевидно, найбільшою проблемою ХХІ століття стає пам’ять: її повна відсутність або надмірна присутність в житті людини. Завдяки пам’яті ми можемо абстрагуватися від жорстокої сучасності, повертатися в найприємніші моменти своєї біографії. Завдяки її відсутності ми можемо жити відірвано від колишніх травм, спробувати збудувати нову свідомість, нове життя. Але пам’ять як річ нематеріальна мусить шукати шляхи вираження крізь найрізноманітніші матеріальні прояви: особисті речі, географічні розташування, їжу, світлини...
далі ...

«Всі близькі зеленої Буковини». В ці травневі дні урочисто відбуваються поважні дійства з нагоди 150-річного ювілею письменника-новеліста Василя Стефаника (1871- 1936) Чи то направду Чернівці унікальне місто, чи так вже долі було призначено, аби навіть для дуже харизматичного і непростого письменника, яким був Василь Стефаник, це місто стало важливим в його творчій і життєвій біографії. Насамперед – тут мешкали люди, які могли по-справжньому зрозуміти та в найбільш важливі і гіркі для нього моменти підтримати цього майстра експресіоністичної новели. А так як він і сам ніколи не любив галасливих товариств, то ми сьогодні делікатно пройдемося тими адресами, які відвідував сам Василь Стефаник.  
далі ...

«Недоотримання щастя внаслідок посилення почуття провини як ціна за культурний поступ» – один з висновків відомого лікаря, батька психоаналізу Зигмунда Фройда. Він уміщений в одній з останніх його праць – есеї «Невпокій у культурі», написаному в буремний 1930 рік.
далі ...

Шлях до подолання травми пролягає не через її замовчування, а через проговорювання.   Коли вперше взяла цю книгу до рук і розгорнула, подумала: як Олександр Бойченко наважився її перекласти? Там же напевно дуже багато болю. Я не помилилася, болю в ній дійсно багато, але навіть просто читаючи ти до нього звикаєш (як і до всього, еге ж?). І те, що тебе страшенно лякало в перших історіях, стає очікуваним, навіть звичним в останніх. Сьогодні поговоримо про одну з найбільших трагедій людства — Голокост.  
далі ...