В ті далекі часи, коли чернівчани мали розкіш жити понад 100 років без воєн, у ці зимові дні, напередодні величних духовних свят, передовсім Різдва, вони були зайняті приємними «клопотами і турботами», як от пошиттям суконь за найновішою віденською модою, вивченням правил етикету в світському товаристві і, звісно, підготовкою до балів. Куди бігали навчатися танцям та добрим манерам студенти-аристократи та юні чернівчанки розповідаємо у статті. 
далі ...

Ця історія – фентезі з елементами антиутопії про страшний, моторошний світ, в якому панує тоталітарний режим, пропаганда, диктатура, тиранія, несправедливість, війна та смерть. Люди тут звуться “хромами” і змушені носити маски, які приховують будь-які емоції та ділять усіх на 7 королівств: чорних, червоних, зелених, фіолетових, жовтих, помаранчевих та блакитних. все вирішує колір У кожного кольору є своя земля, правила та звичаї. Але об’єднує їх ненависть один до одного та страшна таємниця, про яку не знає ніхто крім королів та арлекінів…   
далі ...

Давно відома незаперечна істина всіх бібліофілів – книги зберігають в собі багато таємниць. А що вже казати, коли це примірники з приватних бібліотек чернівчан, які завжди зналися на цінних матеріалах. Досить часто буває, що під час пошуку інформації, звісно, тієї, якої немає в інтернеті, доводиться гортати чимало вартісних видань, які повсякчас чекають на свого читача на полицях. От і нещодавно в руки потрапили декілька книг німецькомовної ізраїльської письменниці та лексикографині  Гедвіґ Бреннер (Hedwig Brenner) про Чернівці із відомої серії спогадів про мешканців міста, які постраждали в гіркому молоху Другої світової війни. Вони одразу викликали інтерес і до постаті авторки.
далі ...

Дружба між людиною і твариною вимагає багато емпатії та вміння розуміти Іншого. Книжка шведської письменниці Черстін Екман „Біжи, вовче” ставить запитання: чи можливий зв’язок між диким звіром та затятим мисливцем і чи можуть вони мирно співіснувати в одному просторі?
далі ...

Кожну людину формує її минуле, воно – невід’ємна частина нашої ідентичності. Проте як жити без нього, збирати клаптики спогадів по затінках свідомості, будувати нове життя й нову реальність? В теперішній час, в умовах війни, та протягом усієї історії українці, як ніхто відчули це на собі. Однією з таких людей є Надія – дівчинка, що після закінчення Другої світової війни з новою сім’єю приїздить до Канади, аби почати життя спочатку. Надя намагається звикнути до мирного життя, проте їй не дають спокою нав’язливі запитання: “Хто вона?”, “Звідки?”, “Хто її справжні батьки?”, “Чи живі вони?”...
далі ...

 В ці листопадові дні всі небайдужі до вартісної української літератури відзначають достойний ювілей найзнаковішої письменниці українського модернізму – Ольги Кобилянської. Очевидно, найбільшою відрадою для неї  є той факт, що її твори читають, видають, втілюють у відео- та аудіозаписах для соціальних мереж не тільки професійні актори, а насамперед учні та молодь. Зрозуміло, що творчість Ольги Юліанівни досліджують в своїх працях кваліфіковані науковці, всі вони без винятку не оминають можливості хоча б побіжно згадати, що вона була однією з найосвіченіших  панянок свого часу, а її творчість сформувалася цілковито на європейських авторах. Саме це й дало їй можливість стати такою, якою вона була і залишається до сьогодні – «Іконою українського модернізму».
далі ...

Історичний шлях української нації пролягає через сторінки аж надто трагічних подій і непоправних втрат, велика кількість яких спричинена політикою російського імперіалізму. Такими подіями, без сумніву є і штучні Голодомори 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років, День пам’яті жертвам яких щорічно припадає на четверту суботу листопада і визначений на законодавчому рівні як „День пам’яті жертв Голодоморів”. Цьогоріч дата припадає на 25 листопада. 
далі ...